Безхутрий Микола Микитович
Народився	16 жовтня 1919(1919-10-16) Харків, Українська СРР
Помер	12 жовтня 1995(1995-10-12) (75 років) Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	мистецтвознавець, письменник, музейник
Alma mater	ХДУ імені О. М. Горького (1946)
Заклад	Харківський художній музей
Вчителі	Наконечний Микола Федорович
Членство	Спілка радянських художників України
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди

Микола Микитович Безху́трий (нар. 16 жовтня 1919, Харків — пом. 12 жовтня 1995, Харків) — український мистецтвознавець і письменник; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року^[1]. Батько літературознавця Юрія Безхутрого.

Народився 16 жовтня 1919 року в місті Харкові (нині Україна). Протяном 1938—1941 та 1945—1946 років навчався на філологічному факультеті Харківського університету, де його викладачами були зокрема М. Ткаченко та М. Наконечний^[1].

Брав участь у німецько-радянській війні. Служив рядовим у 1329-й окремій телеграфно-експлуатаційній роті. Нагороджений медаллю «За відвагу» (8 жовтня 1944), орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)^[2].

Протягом 1946—1947 років працював редактором відділу сучасної української літератури у Держлітвиідаві Укріаїни у Києві; потім у Харківському художньому музеї: у 1949—1950 роках — науковим співробітником; у 1950—1954 роках — вченим секретарем; у 1955—1971 роках — завідувачем відділу; у 1976—1979 роках — головним хранителем. Одночасно упродовж 1960—1976 років був головою секції мистецтвознавства Харківської організації Спілки радянських художників України.

Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отакара Яроша, № 21, квартира 20. Помер у Харкові 12 жовтня 1995 року.

Працював в галузі мистецтвознавства та художньої критики. Досліджував шляхи розвитку образотворотворчого мистецтва на Слобожанщині, переважно пейзажний живопис харківської школи. Автор:

нарисів

• «С. І. Васильківський» (Київ, 1954; 1970; 1987);
• «Петро Левченко» (Київ, 1956; 1984; 1987);
• «О. М. Довгаль, І. М. Шульга» (Київ, 1962);
• «А. Константинопольський» (Харків, 1974);
• «Леонід Чернов» (Київ, 1979);
• «О. Хмельницький» (Харків, 1989);

альбомів

• «Харківський державний музей образотворчого мистецтва» (Київ, 1960; 1964; 1968);
• «Харківський художній музей» (Київ, 1971);
• «Харьковский художественный музей: Путеводитель» (Харків, 1980).

Брав участь у підготуванні:

• довідника «Художники Харкова» (Харків, 1967);
• «Історії українського мистецтва» (Київ, 1970, том 4, книга 2).

Як письменник написав історико-біографічні повісті

• «Сонячний художник» (Київ, 1967);
• «Народжений вдруге» (Київ, 1971);
• «Сергій Васильківський» (Київ, 1979).

• Безхутрий Микола Микитович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 33.;
• Безхутрий Микола Микитович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Безхутрий Микола Микитович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 55 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Безхутрий Микола Микитович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 174. — ISBN 5-88500-027-1;
• В. Д. Путятін. Безхутрий Микола Микитович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.;
• Безхутрый Николай Никитович // Харьков. Энциклопедический словарь. Харків. 2014, сторінки 67—68. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)