Бежтинська ділянка

Бежтинська ділянка
Бежтинский участок
Герб
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Дагестан
Утворений: 1992
Населення (2014): 7387
Площа: 575 км²
Густота населення: 17 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Бежта
Кількість сільських поселень: 5
Влада

Бежтинська ділянка — муніципальне утворення зі статусом «муніципальної ділянки» в Республіці Дагестан (Росія). Розташована в південно-західній гірській частині Дагестану, у витоках Аварського Койсу (річки Сімбіріс-хеві, Хзанор і Жекада), на перевальних хребтах Великого Кавказу на висоті 1500-3500 м над рівнем моря. Межує з Цунтинським і Тляратинським районами республіки. На заході межує з Грузією. Адміністративно створений як частина Цунтинського району. Адміністративний центр — село Бежта.

Історія

Бежтинська ділянка була утворена в 1992 році і є унікальним явищем в адміністративному розподілі як Республіки Дагестан, так і всієї Російської Федерації.

Входження Бежтинської ділянки до складу Цунтинського району визначено Конституцією Республіки Дагестан[1].

Ст. 39 Закону Республіки Дагестан «Про статус і межі муніципальних утворень в Республіці Дагестан» наділяє статусом «муніципальна ділянка» муніципальне утворення «Бежтинська ділянка» у складі Цунтинського району.

Відповідно до Постанови Народних Зборів Республіки Дагестан від 26 вересня 2013 № 619-V «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій Республіки Дагестан» утворені села Балакурі, Жамод, Ісоо у складі Бежтинської сільради[2].

Населення

Населення — 7387 осіб.

Національний склад МУ «Бежтинська ділянка» за оцінкою на 1 січня 2009 року:[3]

Народ Чисельність,
чол.
Частка
від усього населення,%
Аварці 9783 100 %
* Бежтинці 8280 84,6 %
* Гунзибці 1040 10,6 %
* дідойці (цези) 468 4,8 %
Усього 9783 100,00 %

Мови — бежтинська і гунзибська[4]. Релігійна приналежність — мусульмани-суніти.

Адміністративний поділ

До складу дільниці входять 5 муніципальних утворень (жирним шрифтом виділено адміністративні центри)[5]:

Економіка

Муніципальне утворення «Бежтинська ділянка» є сільськогосподарським районом, за провідної ролі тваринництва.

Природно-кліматичні умови

Клімат Бежтинської ділянки — континентальний, який має свої особливості, зумовлені висотною зональністю. Середня температура в холодний період (листопад-березень) в долинах річок становить 0-(-2°С), в горах опускається до -8°С, середньомісячна температура холодного періоду -2,4°С. Абсолютний мінімум температур становить -33°С. Тривалість снігового покриву змінюється від 20-30 днів до 150 і більше днів на рік. На території району можливі заморозки протягом усього року. Глибина сезонного промерзання глинистих ґрунтів сягає 80 см. У теплий період (квітень-жовтень) температура змінюється від +12° до +20 °С, в долинах піднімається до +22 °С. Середньомісячна температура теплого періоду становить +12 °С. Абсолютний максимум температур досягає + 35 °С. Середньорічна температура становить + 4 °С. Середня тривалість періоду з температурою вище + 10 ° С в долині становить 140—180 днів, в субнівального поясі — менше 100 днів, на вершинах хребтів середні добові температури вище 10 °С не піднімаються. Тривалість сонячного сяйва збільшується з півдня на північ від 1600 до 1800 год. Середньорічна кількість опадів зростає від 600 мм на сході до 1000 мм на заході. Велика частина опадів випадає в теплий період, в холодний їх кількість не перевищує 100 мм. Середня річна швидкість вітру не перевищує 2-3 м/сек.

Рослинність і тваринний світ

Рослинність

Гірська частина Бежтинської ділянки — один із наймальовничіших куточків Дагестану. Вершини гір покриті льодовиками і вічними снігами, а схили — альпійськими і субальпійськими луками. Субальпійські луки відрізняються виключно пишною і різноманітною рослинністю з висотою травостою до 80-120 см.

Рослинність гірської Бежтінської ділянки відрізняється багатством і різноманітністю, що обумовлено складністю високогірного рельєфу, розходженням мікрокліматичних і ґрунтових умов зростання рослинних угруповань. Характер рослинності змінюється із заходу на схід від рослинності альпійських і субальпійських лугів до рослинності лісів. У невеликій кількості на північному сході розвинена рослинність плавнів.

До числа природних багатств ділянки слід віднести і її ліси, що складаються з таких порід дерев, як сосна, береза, осика, дуб, бук та ін. Ліси займають 37 % території ділянки. Найбільш значну площу широколисті і хвойні ліси займають в басейні річки Сімбіріс-хеві та її приток.

Тваринний світ

Тваринний світ Бежтинської ділянки також дуже різноманітний і представлений багатьма видами ссавців, птахів, рептилій, амфібій і риб. З копитних тут мешкають тур дагестанський, безоаровий козел, благородний олень, козуля, кабан, сарна, а також рись, ведмідь, борсук, куниця кам'яна, видра, лисиця, заєць-русак, білка, улар кавказький, тетерев кавказький, кеклик, сизий голуб, орел-бородань, беркут, гриф, стерв'ятник, білоголовий сип. З рептилій — гюрза, звичайна гадюка і вуж. У водоймах — озерна і струмкова форель, вусань.

Мінеральні джерела

На території Бежтинської ділянки зустрічається безліч дрібних і великих мінеральних джерел (солоні, содові — придатні в їжу і гарячі сірководневі, сірчані, бурозалізні — для лікувального купання).

Туризм

Поєднання гір, лісів і річкової мережі на території Бежтинської ділянки утворює унікальні ландшафти, які становлять потенціал для організації екологічного туризму (екотуризму).

На території району знаходиться Бежтинський республіканський зоологічний заказник.

Цікаві факти

З 12 населених пунктів, які адміністративно входять до складу Бежтинської ділянки, лише половина розташована безпосередньо на території ділянки в горах, решта ж перебувають на рівнині, на території Бабаюртівського району.

Примітки

  1. Конституція Республіки Дагестан. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 18 березня 2015.
  2. Постанова Народних Зборів Республіки Дагестан від 26 вересня 2013 № 619-V «Про внесення змін до адміністративно-територіальний устрій Республіки Дагестан». Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 18 березня 2015.
  3. Бежтинська ділянка. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 березня 2015. [Архівовано 2012-05-24 у Archive.is]
  4. Етнокарта Західного Дагестану. Андо-Цезька мова. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 18 березня 2015.
  5. ЗАКОН Республіки Дагестан ВІД 13.01.2005 N6 ПРО СТАТУС І кордонів муніципального освіти Республіки Дагестан. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 18 березня 2015.