Бегунє-на-Горенськем Begunje na Gorenjskem|coordinates_footnotes= |coor_pinpoint=
Основні дані
46°22′35″ пн. ш. 14°12′04″ сх. д. / 46.376372° пн. ш. 14.201206° сх. д. / 46.376372; 14.201206
Країна	Словенія
Регіон	Горенський регіон
Площа	18,6 км²
Населення	988 (2011)
Висота НРМ	675 м
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	KR
GeoNames	3204363
OSM	↑1675662 ·R (Радовлиця)
Міська влада
Мапа
Бегунє-на-Горенськем Бегунє-на-Горенськем (Словенія)
Бегунє-на-Горенськем у Вікісховищі

Бегунє-на-Горенськем (словен. Begunje na Gorenjskem) — поселення в общині Радовліца, Горенський регіон, Словенія.

За переписом 2011 року Бегунє-на-Горенськем мала 988 жителів.

У поселенні розташованна штаб-квартира компанії Elan Line.

У Бегунє-на-Горенськем є ресторан Pri Yozovtsu, де подають місцеві словенські страви. Рестораном керують брати Авсеники.

Висота над рівнем моря: 577 м.

Клімат бореальний. Найтепліший місяць серпень температура +26°C, а найхолодніший грудень 0°C.

До територіальної реорганізаці поселення входило до старого муніципалітету Радовліца.

Пляма (Англ.м. Kamen, Нім.м. Stein, Stain)

Замок знаходиться біля поселення, в долинні Драга. Зараз від замку залишилися тільки руїни.

Перша згадка про замок була у 1185 році. У 1263 році замок згадали під назвою — CASTRUM Lapis (Англ.м.). У 1350 році, замок перейшов у володіння графства Ортенбург, під назвою Stain (Нім.м.). Замок відігравав життєво важливу роль у захисті земель у долині Бохінь та Верхньої Сави.

У 1418 році замок перейшов до графа Германа II, і у 1456 році у спадщину Австрійському дому Габсбургів.

Каченштайн (Нім.м. Kacenštajn)

Замок розташованний у центрі поселення.

У Королівстві Югославія замок використовувався як жіноча в'язниця. Під час Другої світової війни замок був захопленний німецьким гестапо, замок використовували як верхньо-карнійський штаб. Після війни в поселенні діяв югославський трудовий табір для політв'язнів.

У поселенні є кілька масових заховань часів Другої світової війни. Під час війни в замку Камен німці тримали 12,134 заручників; 1 282 ув'язнених було вбито, а інших депортовано до нацистських концентраційних таборів, таких як Маутгаузен.

Масові могили замучених і розстріляних словенців розташовані в меморіальному парку^[1] та в долині Драги за 1,6 кілометра на схід від центра поселення^[2].

Одразу після Другої світової війни в результаті розстрілів комуністами було створено шість відомих братських могил. На північ від поселення розташовані масові могили Крпінської ями 1 та 2 (Словен.м. Grobišče peskokop Krpin 1, 2 )^[3][4].

На північ від поселення розташовані масові могили Кріпінського гірськолижного схилу 1–3 (Словен.м. Grobišče smučišče Krpin 1–3); перша та друга знаходяться в зоні для пікніка за навісом, а третя на рівній землі позаду гірськолижного схилу^[5][6][7].

Братська могила Мазевець-Кревасс (Словен.м. Grobišče Mazevčev pruh) розташована на північ від замку Камен, на краю кар’єру під великим ялиною. Тут містяться останки німецьких військовополонених з Бегуньє, а також, ймовірно, і цивільних жертв, вбитих 29 травня 1945 року^[8].

Парафіяльна церква присвячена святому Ульріху. Це барокова споруда, вперше згадана в 1403 році. Нинішня форма була створена між 1740 і 1743 роками. Інтер'єр був розписаний Матією Брадашкою (1852 – 1915) у 1894 та 1897. Бічний вівтар, присвячений Богородиці, винесено із замку Каченштайн.

Церква Святого Петра, побудована в кінці XV - на початку XVI століття, розташована на пагорбі. Фрески були зроблені між 1530 і 1540 роками.

• Роман Альбрехт (1921–2006), юрист, член Федеральних зборів СФРЮ та професор університету
• Славко Авсеник (1929–2015), композитор і музикант
• Антон Бонавентура Йегліч (1850–1936), єпископ Любляни
• Іван Каціянар (1491–1539), генерал-губернатор і провінційний губернія
• Стане Крашовець (1905–1991), економіст, університетський професор і член САЗУ
• Якоб Прешерн (1888–1975), письменник

Церква Святого Ульріха  Церква Святого Ульріха  Замок Каценштейн  Замок Каценштейн  Центр поселення

Долина Драга  Бегунє-на-Горенськем світанок  Логотип гірськолижної компанії "Elan"  ресторан "Pri Jožovcu", відомих братів Авсенік  гора Превала

• Статистичне бюро Республіки Словенія, населення, 2002 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

1. ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 3 липня 2020. [Архівовано 2017-07-29 у Wayback Machine.]
2. ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 3 липня 2020. [Архівовано 2017-07-29 у Wayback Machine.]
3. ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. [Архівовано 2020-05-09 у Wayback Machine.]
4. ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. [Архівовано 2020-05-09 у Wayback Machine.]
5. ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. [Архівовано 2020-05-09 у Wayback Machine.]
6. ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. [Архівовано 2020-05-09 у Wayback Machine.]
7. ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. [Архівовано 2020-05-09 у Wayback Machine.]
8. ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. [Архівовано 2020-05-09 у Wayback Machine.]