Башмакова Ізабелла Григорівна

Башмакова Ізабелла Григорівна
Народилася3 січня 1921(1921-01-03)[1]
Ростов-на-Дону, Донська область, РСФРР
Померла17 липня 2005(2005-07-17)[2] (84 роки)
Звенигород, Московська область, Росія
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьісторикиня математики, викладачка університету, математикиня
Alma materМеханіко-математичний факультет МДУd
Галузьісторія математики[2], математика[3] і історія науки[3]
ЗакладМДУ[2]
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникЯновська Софія Олександрівна, Юшкевич Адольф Павлович[4], Aleksei Ivanovich Markushevichd[4], Розенфельд Борис Абрамовичd[4] і Vasilij Pavlovich Zubovd[4]
Відомі учніEvgeniy Slavutind
Аспіранти, докторантиElvira Ivanovna Berezkinad
Ioannis M. Vandoulakisd[4]
Нагороди
CMNS: Башмакова Ізабелла Григорівна у Вікісховищі

Ізабелла Григорівна Башмакова (3 січня 1921 року, Ростов-на-Дону — 17 липня 2005 року, Звенигород) — радянська історик науки, докторка фізико-математичних наук (1961), професорка (1962), дійсний членкиня Міжнародної академії історії науки (1971).

Біографія

У 1932 році разом з батьками переїхала в Москву. Батько — Григорій Георгійович Башмаков, учень П. І. Новгородцева, голови московської школи філософії права, працював в Москві адвокатом. Мама — Ганна Іванівна, уроджена Аладжалова.

Ізабелла Башмакова з дитинства захоплювалася поезією, особливо віддаючи перевагу Пушкіну і Тютчеву. Була особисто знайома з Б. Л. Пастернаком і багатьма іншими відомими поетами. Сама писала вірші і вибирала між математикою або поезією. У 1938 році вступила на механіко-математичний факультет Московського державного університету.

Після початку Великої Вітчизняної війни разом з МДУ поїхала в евакуацію в Ашхабад. Працювала медичною сестрою у військовому госпіталі в Самарканді.

Незабаром після повернення з евакуації вона познайомилася з математиком Андрієм Івановичем Лапіним, який став її чоловіком і справив на неї величезний вплив. Від нього вона перейняла глибокий інтерес до античності, вони разом працювали над низкою проблем і спільно публікували статті про результати роботи — майже всі наукові проблеми вони обмірковували разом. В цей же час відбулося її знайомство з С. А. Яновської, під керівництвом якої вона стала займатися історією математики. Центральною темою наукової роботи І. Г. Башмакової стала історія математики в Росії та в Стародавній Греції, історія алгебри і теорії чисел.

У 1944 році закінчила МГУ, з 1948 року викладає в ньому, прочитала курс лекцій з історії математики, з 1949 року — доцент механіко-математичного факультету Московського університету. У 1948 році захистила кандидатську дисертацію «З історії теорії подільності», в якій провела аналіз математичних книг «Начал» Евкліда і показала, що Евклід розрізняв «числа-кратності» і «числа-відрізки» і дав цілком сувору побудову арифметики. Крім того, розглянула подальший розвиток теорії подільності до робіт Р. Дедекінда, Л. Кронекера і Е. В. Золотарьова, приділивши особливу увагу недооціненим на Заході локальних методів Золотарьова. У подальшій роботі провела дослідження робіт Архімеда, історії діофантового аналізу, разом з І. М. Веселовським здійснила видання російського перекладу «Арифметики» Діофанта, забезпечивши його докладними коментарями (1974). Результати І. Г. Башмакової увійшли в загальні курси з історії математики.

Цикл досліджень з античної математики склав зміст докторської дисертації[5] І. Г. Башмакової, яку вона захистила в 1961 році. У 1968 році їй присвоєно звання професор.

У 1966 році обрана членом-кореспондентом, а в 1971 році — дійсним членом Міжнародної академії історії науки.

Працювала в науково-дослідному семінарі з історії та методології математики Московського державного університету, згодом стала одним з його керівників (разом з С. А. Яновської, А. П. Юшкевичем і К. А. Рибніковим), багато в чому визначала успішну роботу цього семінару. Читала також спеціальні курси з різних питань історії математики (з історії комутативність алгебри, діофантового аналізу та ін) для студентів механіко-математичного факультету МДУ. Підготувала понад 20 кандидатів наук.

Сім'я

Чоловік — Андрій Іванович Лапін[6].

Дочка — Тетяна

Нагороди та звання

У 1997 році присвоєно звання Заслуженого професора Московського університету[7]. Медаль А. Койре Міжнародної академії історії науки (2001)[8].

Бібліографія

  • Лекции по истории математики в Древней Греции. 1958. Имеется перевод на греческий язык: Ιστορία των αρχαίων ελληνικών μαθηματικών (История древнегреческой математики), Перевод, редакция, предисловие, комментарии и выбранная литература Иоаннисом М. Вандулакисом, Афины: издательство Папасотириу, 2013, pp. 672.
  • Становление алгебры. М.: Знание. 1979. 64 с. ил.
  • История диофантова анализа от Диофанта до Ферма. М.: Наука, 1984. 256 с. (В соавт. с Е. И. Славутиным).
  • Диофант и диофантовы уравнения. М.: Наука, 1972. 68 с.[9]

Примітки

  1. ↑ https://core.ac.uk/download/pdf/81165636.pdf
  2. ↑ а б в Demidov S. S., Vandoulakis I. M. Isabella Grigoryevna Bashmakova (1921–2005) // Historia Mathematica — Elsevier BV, 2007. — Vol. 34, Iss. 2. — P. 137–139. — ISSN 0315-0860; 1090-249X — doi:10.1016/J.HM.2006.10.002
  3. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ Каталог РНБ. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 25 червня 2019.
  6. ↑ И. Р. ШАФАРЕВИЧ ОБ АНДРЕЕ ИВАНОВИЧЕ ЛАПИНЕ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2016. Процитовано 25 червня 2019.
  7. ↑ Заслуженные профессора Московского университета (1997). Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 25 червня 2019.
  8. ↑ Механико-математическому факультету МГУ исполняется семьдесят лет / Соловьев Ю. П.,Фоменко А. Т. // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 1, Математика. Механика. C. 3-12.
  9. ↑ Диофант и Диофантовы уравнения. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 25 червня 2019.

Посилання