Бахтін Михайло Михайлович

Михайло Михайлович Бахтін
рос. Михаил Бахтин
Народився5 (17) листопада 1895[1][2][3]
Орел, Російська імперія[4]
Помер7 березня 1975(1975-03-07)[5][1][…] (79 років)
Москва, СРСР[7]
ПохованняВведенське кладовище
Місце проживанняРосія
Країна Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльністьфілософ, мовознавець, письменник, літературний критик, історик літератури, літературознавець, art theorist
Alma materНоворосійський університет, Петербурзький університет
Галузьфілософія, літературознавство, мистецтвознавство
ЗакладМордовський державний університет імені М. П. Огарьова
Науковий ступіньДоктор філологічних наук
ВчителіТомсон Олександр Іванович
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Бахтін Михайло Михайлович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бахтін.

Михайло Михайлович Бахтін (*5(17 листопада) 1895, місто Орел — †7 березня 1975, Москва) — російський філософ, літературознавець і мистецтвознавець.

Життєпис і сфера наукових інтересів

Навчався в 1-й віленській гімназії (вчитель словесності — О. Селівачов), Новоросійському (Одеса) та Петербурзькому університетах, професор Мордовського університету (Саранськ). У книзі «Проблеми творчості Достоєвського» (1929) розкрив нові принципи естетичного освоєння світу творчості письменника, створив оригінальну теорію поліфонічного роману.

Гурток «Коло Бахтіна М.М.» 1924 р.

У книзі «Франсуа Рабле і народна культура середньовіччя і Ренесансу» (1965) трактував роман «Ґарґантюа і Пантаґрюель» Рабле як вершину багатовікової неофіційної народної творчості і зразок карнавального мистецтва. На широкому порівняльному матеріалі показав роль народних традицій у виникненні світової класики. У статті «Рабле і Гоголь. Мистецтво слова і народна сміхова культура» (1973) досліджував зв'язок повістей М. Гоголя (збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки» й «Миргород») з українським народно-святковим і ярмарковим життям, вказував на риси гротескового реалізму в цих творах. Підкреслював роль мандрівних дяків як поширювачів і творців в Україні усної рекреативної літератури — фацецій, анекдотів, дрібних мовних травестій, молитов тощо.

Твори

  • Искусство и ответственность. Невель, 1919
  • К философии поступка // Философия и социология науки и техники. Ежегодник. 1984–1985. — М., 1986. (Бахтін починає писати цю роботу у віці 24 років (1919–1921 рр.). Багато сторінок рукопису було втрачено або написані нерозбірливо. В роботі автор створює власну філософську концепцію, беручи за основу філософію Канта. У першій частині дослідження він розглядає принципи архітектоніки сучасного світу, «не мислимого, а того, що переживається».)
  • Проблемы творчества Достоевского [Архівовано 27 лютого 2005 у Wayback Machine.] 1929; Київ, 1994.
  • Проблемы поэтики Достоевского. — М.,1963; 1974; 1979 (4-е изд.); Київ, 1994 (5-е изд.).
  • Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. — М., 1965; 1990.
  • Вопросы литературы и эстетики. — М., 1975.
  • Эстетика словесного творчества [Архівовано 28 липня 2013 у Wayback Machine.]. — М., 1979.
  • Литературно-критические статьи. — М., 1986.
  • Тетралогия. — М., 1998.
  • Собрание сочинений: В 7 т. / Институт мировой литературы им. А. М. Горького РАН. — М., 1996—:
Т. 1. Философская эстетика 1920-х годов. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2003. — 957 с.
Т. 2. Проблемы творчества Достоевского. Статьи о Толстом. Записи курса лекций по истории русской литературы. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2000. — 799 с.
Т. 3. Теория романа (1930–1961 гг.). — М.: Языки славянских культур, 2012. — 880 с. — ISBN 978-5-9551-0500-0.
Т. 4 (1). Франсуа Рабле в истории реализма (1940). Материалы к книге о Рабле (1930—1950-е гг.). Комментарии и приложения. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2008. — 1120 с. — ISBN 978-5-9551-0266-5.
Т. 4 (2). Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. Рабле и Гоголь (Искусство слова и народная смеховая культура). — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2010. — 752 с.
Т. 5. Работы 1940-х — начала 1960-х годов. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 1997. — 732 с. — ISBN 5-89216-011-4.
Т. 6. Проблемы поэтики Достоевского. Работы 1960–1970 гг. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2002. — 800 с.
  • Эпос и роман. Сборник. СПб.: «Азбука», 2000. — 304 с. — ISBN 5-267-00273-9.
  • Беседы с В. Д. Дувакиным. М., Согласие, 2002. — 398 с. — ISBN 5-86884-099-2.

Див. також

Джерела

  • Бочаров С. Г. и др. Библиография научных трудов М. М. Бахтина и статей о нем и его исследованиях, опубликованных на русском и иностранных язиках. В кн.: Проблемы поэтики и истории литературы. Саранск, 1973
  • Проблемы научного наследия М. М. Бахтина. Саранск, 1985
  • УЛЕ. К., 1988, т.1. — с. 136—137.

Література

Примітки

  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  3. ↑ Педагоги и психологи мира — 2012.
  4. ↑ Бахтин Михаил Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ SNAC — 2010.
  7. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118505653 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.