Бакуринські

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бакуринський.
Бакуринські
Бакуринський (герб)
Опис герба: >>>
Родоначальник: Микола Бакуринський
Підданство: Річ Посполита

Гетьманщина
Російська імперія

Бакуринські (пол. Bakurynski, рос. Бакуринские) — український шляхетський, козацько-старшинський, а пізніше також дворянський рід.

Походження

Засновником роду був шляхтич Микола Бакуринський[1] (р. н. невід. — пом. перед 1656), який брав участь у поході 1607 польського короля Сигізмунда III Вази на Смоленськ, а під час повстання Богдана Хмельницького перейшов на сторону останнього та загинув під час військової кампанії.

Представники роду служили значковими товаришами та військовими товаришами у Чернігівському полку. Один з онуків починальника роду — Яків Юрійович (р. н. невід. — пом. після 1749) — посідав уряд Роїського сотництва (1716-38). Цю посаду обіймав 1738-60 і його син — Леонтій Якович (р. н. невід. — пом. перед 1781). Син Леонтія — Яків Леонтійович (бл. 1740–1801) — був таємним радником (1797), малоросійським цивільним (1797) та чернігівським губернатором (1797).

Рід Бакуринських внесено до 6-ї частини Родовідної книги Чернігівської губернії.

Опис герба

Щит розділений на чотири частини, з яких в першій в срібному полі зображений червоний хрест. У другій в блакитному полі дворянська золота корона. У третій в червоному полі срібна підкова, шипами вниз звернена. У четвертій частині, в золотому полі червоне серце з полум'ям, пронизаний хрестоподібно шаблею і стрілою.

Щит увінчаний дворянськими шоломом і короною. Нашоломник: три страусових пера. Намет на щиті золотий і червоний, підкладений блакитним і сріблом. Герб роду Бакуринських внесений до Частини 9 Загального гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, стор. 26.

Примітки

  1. ↑ Микола Бакуринський на сайті rodovid. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 травня 2022. 

Література

  • Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908;
  • Лазаревский А. М. Очерки старейших дворянских родов в Черниговской губернии. В кн.: Записки Черниговского губернского статистического комитета, кн. 2.

Джерела