Африканов Олексій Федотович
Народження	10 (23) березня 1907  Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	27 червня 1973(1973-06-27) (66 років)  Суми, Українська РСР, СРСР
Поховання	Петропавлівське кладовище
Партія	КПРС
Звання	Капітан 2-го рангу
Війни / битви	німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Нагороди
Африканов Олексій Федотович у Вікісховищі

Олексій Федотович Африка́нов (нар. 23 березня 1907, Санкт-Петербург — пом. 27 липня 1973, Суми) — радянський морський офіцер, учасник німецько-радянської війни; Герой Радянського Союзу з 1943 року.

Народився 10 [23] березня 1907(19070323) року в місті Санкт-Петербурзі (тепер Росія) в сім'ї робітників. Росіянин. Закінчив школу робітничої молоді і фабрично-заводську школу. Працював слюсарем на заводі «Більшовик».

У 1929 році призваний до Робітничо-селянського Червоного флоту. Проходив службу в Червонопрапорних силах Балтійського моря, служив торпедистом на лінійному кораблі «Паризька комуна», на сторожових торпедних катерах. В жовтні 1932 року залишився на позастрокову службу. Закінчив курси боцманів. У 1934 році призначений командиром торпедного катера, в 1938 році — командиром ланки торпедних катерів. Член ВКП(б) з 1939 року.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року: брав участь в обороні Одеси, в Керченсько-Феодосійській десантній операції. Катери Африканова робили набіги на бази і порти противника, висаджували розвідників в тил ворога, конвоювали кораблі. У Новоросійській десантній операції в вересні 1943 року торпедні катери під його командуванням, долаючи завісу вогню, прорвалися в порт і завдали торпедні удари по укріпленнях противника на пристанях. Катер, на якому знаходився командир групи, проходячи вздовж берега, вів безперервний кулеметний вогонь по противнику, підтримуючи висадку десантних загонів в порт.

У 1945 році переведений на Тихоокеанський флот СРСР, брав участь у радянсько-японській війні. Після війни продовжував служити у Військово-морських силах СРСР. У 1947—1951 роках перебував на викладацькій роботі. Потім був направлений в навчальний загін на Чорноморський флот. У 1955 році вийшов у запас у військовому званні капітана 2-го рангу. Жив і працював в місті Сумах. Помер в Сумах 27 липня 1973 року. Похований в Сумах на Центральному кладовищі.

Герой Радянського Союзу (указ Президії Верховної Ради СРСР від 18 вересня 1943 року; за мужність і відвагу, проявлені в боях за визволення Новоросійська від фашистських загарбників; орден Леніна № 16 958 і медаль «Золота Зірка» № 2 892).

Нагороджений

• орденами Леніна (5 листопада 1954), двома Червоного Прапора (9 листопада 1942; 15 листопада 1950), Суворова ІІІ-го ступеня (15 вересня 1943), Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (1 вересня 1945), Червоної Зірки (3 листопада 1944)^[1], Британської імперії V-го ступеня (за участь в оволодінні важливим вузлом оборони — портом і містом Сейсіном);
• медалями «За оборону Одеси», «За оборону Кавказу», «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією»^[1], а також болгарською медаллю.

• У місті Сумах, на початку вулиці Героїв Сталінграда, створена алея Слави, де представлені портрети 39 Героїв Радянського Союзу, чия доля пов'язана з містом Суми та Сумським районом, серед яких і портрет Олексія Афріканова;
• 31 серпня 2011 року в Сумах на будинку по проспекту Шевченка № 21, в якому з 1964 по 1973 рік жив Герой, встановлена меморіальна дошка^[2].

• Герои Советского Союза Военно-Морского Флота. 1937—1945. — Москва.: Воениздат, 1977 (рос.);
• Герои Советского Союза: краткий биографический словарь Том 1. — Москва, 1987 (рос.);
• Юхненко В. Я. Африканов Олексій Федотович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.