Атомоксетин — лікарський засіб, який є похідним фенілпропану. Механізм дії препарату точно не встановлений[2][4], найімовірнішим механізмом дії є інгібування пресинаптичного переносника норадреналіну[5][6], без помітного прямого впливу на переносники серотоніну і дофаміну.[4][5] Атомоксетин не належить до групи психостимуляторів, та не є похідним амфетаміну.[2][4] Препарат застосовується для лікування синдрому порушення активності та уваги в дітей та підлітків[2][4][5], може також застосовуватися при синдромі шкільної дезадаптації.[3] Атомоксетин також знижує вираженість симптомів тривоги, а також знижує прояви неуважності, гіперактивності та імпульсивності.[7] При застосуванні препарату спостерігається незначна кількість побічних ефектів, які рідко призводять до відміни препарату[3], і при його застосуванні не спостерігаються симптоми залежності та звикання до препарату.[4][5] Атомоксетин за даними клінічних досліджень є ефективним у лікуванні нікотинової залежності.[8]
Фармакокінетика
Атомоксетин добре і швидко всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату коливається від 63 до 94 % у осіб з різними типами метаболізму. Максимальна концентація атомоксетину в крові досягається протягом 1—2 годин після прийому препарату. Атомоксетин майже повністю (на 98 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Метаболізується атомоксетин у печінці з утворенням активного метаболіту. Виводиться препарат із організму переважно у вигляді метаболітів із сечею. Період напіввиведення атомоксетину становить у середньому 3,6 години в осіб із вираженим метаболізмом, у осіб із зниженим метаболізмом цей час 21 годину.[4][5][6]
При застосуванні атомоксетину побічні ефекти є нечастими, та рідко призводять до відміни препарату.[3] Найчастішими серед побічних ефектів препарату є[4][5]:
