Походив з української православної шляхти, уродженець Галичини. Його батьком, очевидно, був Гаврило (Габрієль) Кальнофойський — благодійник Києво-Печерської лаври.
Був сподвижником Петра Могили та Сильвестра Косова, з якими чимало зробив для розбудови Лаври, підняття її ролі як центру православного життя, освіти й культури[4].
У цьому творі Атанасій Кальнофойський виявив себе як історик, письменник, поет, топограф. У «Тератургімі» подано опис Києво-Печерської лаври, мощей святих, які лежать у Ближніх і Дальніх печерах, з відповідним планом. Наведено унікальні надмогильні написи й епітафії[5], які стосуються видатних особистостей, похованих у Лаврі — князів, гетьманів, діячів православної церкви, є важливі дані з історії Києва та України[6].
При написанні свого твору Атанасій Кальнофойський використав «Повість временних літ», польські хроніки, Патерик Києво-Печерський тощо, а також особисті спогади, враження очевидців. Автор підкреслював зв'язок між Руссю та сучасною йому Україною, водночас до козаків ставився з пересторогою.
Сучасні науковці оцінюють «Тератургіму» як визначну пам'ятку українського літературного бароко[1].
Видання
Kalnofoysky Athanasius. ΤΕΡΑΤΟΥΡΓΗΜΑ lubo cuda… — Kijow: Z drukarni Kijowopieczarskiey, 1638. — 356 s.
Афанасий Кальнофойский. Тератургима или чудеса. — К. : «Горлица», 2013. — 368 с.
Teraturgema. 1638 // Seventeenth-Century Writings on the Kievan Caves Monastery. — Cambridge, Massachusetts: Ukrainian Research Institute of Harvard Univ., 1987. — 429 p. (Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts; vol. 4)