Артеменко Артем Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артеменко.
Артеменко Артем Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження2 серпня 1993(1993-08-02)
Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть19 жовтня 2023(2023-10-19) (30 років)
поблизу с. Лиман Перший, Куп'янський район, Харківська область
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 14 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України
Російське вторгнення в Україну (2022)

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Арте́м Олекса́ндрович Арте́менко (нар. 2 серпня 1993, Супрунівка, Полтавська область, Україна — пом. 19 жовтня 2023, Лиман Перший, Харківська область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» II та III ступенів.

Життєпис

Народився 2 серпня 1993 року в селі Супрунівка Полтавської області. Навчався у Супрунівській середній школі. Після закінчення школи вступив до Полтавського університету економіки і торгівлі, де в 2015 році отримав вищу освіту[1].

Російсько-українська війна

З початком повномасштабного вторгнення, 27 лютого 2022 року пішов добровольцем до Збройних сил України. Після проходження військової підготовки проходив службу у складі 14-ої окремої механізованої бригади. Обіймав посаду навідника-оператора 2-го механізованого відділення, 3-го механізованого взводу, 9-ої механізованої роти, 3-го механізованого батальйону 14 ОМБр. Під час виконання бойових завдань двічі зазнавав поранень[2]. Після лікування продовжував проходити службу у складі свого підрозділу[1][3].

Загинув 19 жовтня 2023 року в результаті ворожого обстрілу поблизу села Лиман Перший Купʼянського району Харківської області[4]. Похований 24 жовтня на кладовищі в місті Полтава.

Нагороди та відзнаки

  • орден «За мужність» III ступеня (2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[5];
  • орден «За мужність» II ступеня (2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[6];
  • нагрудний знак Полтавської обласної ради «За вірність народу України» I ступеня[7].

Примітки

  1. ↑ а б У Полтаві попрощалися з трьома полеглими захисниками України – Новини Полтавщини (укр.). 24 жовтня 2023. Процитовано 2 лютого 2024.
  2. ↑ Захищаючи Україну загинув полтавець Артем Артеменко. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 21 жовтня 2023. Процитовано 2 лютого 2024.
  3. ↑ Понад сотня полтавців провела в останню путь трьох воїнів, серед яких був син депутата міськради. 0532.ua - Сайт міста Полтави (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
  4. ↑ На війні загинув 30-річний солдат з Полтавщини Артем Артеменко. ptv.ua (англ.). Процитовано 2 лютого 2024.
  5. ↑ Указ Президента України від 24 жовтня 2023 року № 709/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. ↑ Указ Президента України від 2 лютого 2024 року № 41/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ У Полтавській міськраді вручили посмертні нагороди загиблих воїнів їхнім рідним (укр.). 12 січня 2024. Процитовано 2 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.