Араукаритова сві́та — літостратиграфічний підрозділ верхньокарбонових відкладів гжельського ярусу Донбасу. Відклади світи згідно залягають на породах авіловської світи і перекриваються відкладами картамиської світи нижньої пермі. Нижню границю світи проводять по підошві маркуючого горизонту вапняку P₁, верхню — по підошві вапняку Q₁.

Назва світи дана за стовбурами Араукарій, які часто зустрічаються в породах світи. Синоніми: світа С₃³ (Р), зона С₃^d.

Відклади араукаритової світи відслонюються на південно-західному крилі Головної Донбаської антикліналі у верхній течії річки Кривий Торець, біля міст Дружківка та Константинівка, по берегах річки Клебан-Бик, у балці Залізна, а також в межах південно-західного борту Бахмутської западини в басейні річки Лугань.

Розріз світи в інтервалі Р₁-Р₅₀ відслонюється на лівому схилі долини річки Лугань, північна окраїна села Калиново Луганської області. Верхня частина розрізу світи (інтервал Р₄-Q₁)добре відслонена в лівому березі Миронівського водосховища біля села Луганське Донецької області.

Розріз світи представлений товщею потужних аркозових пісковиків, скрокатоколірними до сірих аргілітами і алевролітами з прошарками сірих глинистих, часто доломітизованих вапняків. Загальна потужність світи коливається в межах від 600 до 950 м, сягаючи максимуму в центральній частині Донецького басейну. У східній частині Донбасу відклади світи поширені обмежено. У поліфаціальному розрізі араукаритової світи виділяють два макроцикліта: нижній араукаритовий (від Р₁ до Р₃) і верхній араукаритовий (від Р₃ до Q₁). У крупнозернистих пісковиках нижнього макроцикліту зустрічаються у значній кількості уламки літифікованої деревини Dadoxylon amadokense Zal., які іноді сягають значних розмірів (до кількох метрів завдовжки). Вверх за розрізом збільшується вміст строкатоколірних аргілітів і алевролітів. Пласти вапняків в нижньому макроцикліті утворюють витримані по латералі маркуючі горизонти: P₁, P₂, P₃, P₄, P₅, P₅₀.

Фауна зустрічається переважно в нижній частині розрізу світи, тоді як відклади верхньої містять викопну флору, а також поодинокі рештки мушель пелеципод і остракод.^[1]

• Quasifusulina longissima (Moell.)
• Triticites (Triticites) rossicus (Schellw.)
• Tr. (Rauserites) ex gr. stuckenbergi Raus.
• Rugosofusulina ex gr. alpina (Schellw.)
• Daixina ex gr. baituganensis Raus.
• Nodosaria netchajewi Tscherd.

• Caninia ruprechti var. meridionalis Fom.
• Caninia schechunowi Fom.
• Orygmophyllum troitskense Fom.
• Sestrophyllum pumilum Fom.
• Carinthophyllum sp.

• Polypora timanica Stuck.
• P. subfenestelloides Dun.
• Goniocladia subpulchra Sch.-Nest.
• G. tenuis Sch.-Nest.
• Rhabdomeson monocyclum Sch.-Nest.
• Nematopora ivanovi subsp. donbassica Dun.

• Rhipidomella pecosi Marcou
• Dictyoclostus dortoni King
• D. neoinflatus Lieh.
• Buxtonia subpunciata Nik. var. araucaritica Lich.
• Linoproductus konincki (Vern.)
• Camarophoria mutabilis Tschern.
• Choristites fritschi (Schellw.).

• Schizodus wheeleri Swall.
• Pleurophorus subcostatus Meek et Worthen
• Aviculopecten occidentalis Schum.
• Lima retiferiformis Netsch.
• Myalina permiana Swall.
• M. swallowi M'Coy
• Edmondia oblonga Tschern.
• Anthraconaia curta (Schulga)
• Anthr. elegantula (Schulga)
• Anthr. convexa (Schulga).

• Pecopteris mironovana Zal. et Tschirk.
• Sphenqphyllum oblongifolium Germ, et Kaulf.
• Sph. Thonii Mahr
• Sigillaria (Subsigillaria) ichtyolepis Sternb.
• Sphenocallipteris scythica Zal.
• Odontopteris naumichana Zal.
• Walchia piniformis Schloth.
• Dadoxylon amadokense Zal.

• Стратиграфічний словник УРСР / під ред. В. Г. Боднарчука — К. : Наукова думка, 1985. — 239 с. — 2000 прим.

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.