PROFILPELAJAR.COM

Аранов Шико Беніямінович
Аранов Шико Беніямінович
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	23 квітня 1905
Місце народження	Татарбуна́ри, Аккерманський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія
Дата смерті	28 листопада 1969 (64 роки)
Місце смерті	Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія; Румунське королівство; СРСР
Професії	диригент, композитор
Освіта	Бухарестський національний університет музики
Нагороди

Шико Беніямінович Аранов (Шика, Шике Аранович; 23 квітня 1905, Татарбунари Аккерманського повіту Бессарабської губернії — 28 листопада 1969, Кишинів) — український і молдовський композитор і диригент, заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР (1950), народний артист Молдавської РСР (1953).

Короткий життєопис

Протягом 1913—1919 років навчався в реальному училищі у Кілії.

1927 року закінчив Кишинівську консерваторію «Уніря» по класу валторни.

До 1930 року відбував військову службу в румунській армії.

Протягом 1930—1935 років вчився в Бухарестській королівській академії музичного та драматичного мистецтва — клас труби та композиції. Одночасно керував оркестрами в бухарестських кінотеатрах.

1940 року повертається до Кишинева. Грав в складі естрадного оркестру — керував кларнетист Шарль Брейтбурд. Через певний час колектив перейменовується в «Молдавський державний джаз-оркестр» (Молддержджаз), Аранов стає художнім керівником.

В часі Другої світової війни колектив був евакуйваний до Ташкенту і Коканду, з 1942 року виступав перед бійцями на фронтах, кілька разів запрошувалися для виступів в Кремль. 1944 року з колективом повертається до Молдавії. Через постійну критику патрійних органів 1945 року гурт розпустили.

У 1947—1956 роках працював музичним керівником державного ансамблю молдавського народного танцю «Жок» — лауреат Четвертого Всесвітнього фестивалю молоді та студентів в Бухаресті 1953 року.

В 1956—1963, та 1967—1969 роках працює художнім керівником джаз-оркестру «Букурія».

Протягом 1964—1966 років керував оркестром Молдавського телерадіокомітету.

В оркестрі під його орудою починали свій творчий шлях Євген Дога, Макс Фішман, Давид Федов, Олег Негруце.

Вважається засновником молдавської оркестрової естрадної музики.

Дещиця з творчого доробку

Написав:

8 сюїт,
12 фантазій для естрадного оркестру,
музику до хореографічних сцен,
до кінофільмів «Ляна» — 1955 та «Молдавські наспіви» — 1955 — спільно з Василе Загорським,
є автором більше двох сотень джазових композицій,
велику кількість естрадних пісень молдавською мовою,
численні обробки єврейських, молдавських та російських народних пісень.