Сценарист Джон Орлофф зацікавився темою авторства творів Шекспіра, після перегляду телевізійного шоу Frontline у 1989 році[4]. Перша спроба реалізувати цей проєкт наприкінці 1990-х років, зазнала невдачі через успіх фільму «Закоханий Шекспір», що вийшов у світ у 1998 році[5]. Проєкт майже отримав шанс на реалізацію у 2005 році під назвою «Душа Ери» з бюджетом від $ 30 до $ 35 млн. Однак фінансування виявилося «ризикованою справою», за словами режисера Роланда Еммеріха. У жовтні 2009 року Еммеріх заявив: «Дуже важко отримати гроші на фільм, подібний до цього»[6].
Роланд Еммеріх Еммеріх зазначив, що він мало знав про історію Єлизавети, та про авторське питання, доки він не натрапив на сюжет Джона Орлоффа, і не «занурився» в різні теорії[7][8][9]. Побоюючись подібності з Амадеусом, Мілоша Формана, Емеріх вирішив створити його як фільм про політику спадкоємства та монархії, трагедію про королів, королев і князів, з широкими сюжетними лініями, включаючи вбивство, нелегітимність та інцест — «всі елементи Шекспірівских п'єс»[10].
У листопаді 2009 року, Еммеріх заявив, що основа фільму розкривається в оригінальній назві — Дух Епохи, а події розгортаються навколо основних героїв: Бена Джонсона, Вільяма Шекспіра, та графа Оксфордського. 2010 року Еммеріх детально виклав остаточну сюжетну лінію фільму:[11]
«Це поєднання багатьох речей: історичний трилер, оскільки йдеться про тих, хто досяг успіху за часів королеви Єлизавети і про боротьбу людей, які хочуть мати цей успіх. Тюдори з одного боку, а Сесіли — з іншого, а між ними — Королева. Через цю історію ми також розповімо, як п'єси були підписані ім'ям „Вільям Шекспір“»
.
Створення
Анонім став першим ігровим фільмом, знятим новою камерою Alexa від Arriflex, більшу частину фону та покращень виконано за допомогою технології CGI[12]. Крім того, Єлизаветинський Лондон було відтворено для фільму з понад 70 вручну створених декорацій на студії «Студіо Бабелсберг» у Німеччині. У тому числі точна копія лондонського театру Роуз.
Сприйняття
Фільм отримав змішані відгуки від критиків, хвалячи його постановку та візуальні досягнення, але з критикою створення фільму у форматі часових стрибків, а також за фактичні помилки, і просування Оксфордського теорії авторства Шекспіра[13].
Критична реакція
За статистикою сайту Rotten Tomatoes, фільм отримав 46 % відсотків схвалення на основі 168 відгуків, із середньою оцінкою 5,5 / 10. Критичний консенсус сайту стверджує, що «Роланд Емеріх тримає марку, візуального та емоційного бомбардування, але найбільше Анонімус зосереджується на тому, аби переконати аудиторію у цій не доопрацьованій теорії, і чим більше стараються довести, тим менш переконливою вона стає»[14]. За оцінками сайту Metacritic фільм набрав 50 балів зі 100, на основі відгуків 40 критиків, що вказує на змішані або середні оцінки критиків.
Покази
Прем'єра фільму спочатку була запланована одночасно у всьому світі, у стилі Закоханого Шеспіра, але плани змінилися і прем'єра була замінений на обмежену, 28 жовтня2011 року у 265 кінотеатрах США, Канади, Ірландії та Великої Британії. На другий тиждень покази були розширені до 513 кінотеатрів[15]. Допрем'єрні опитування показали слабкі прогнози зборів у перші вихідні (менше 5 мільйонів доларів), тому менеджмент Соні змінив дату випуску та стратегію. Замість того, аби розраховувати на підтримку пліток про фільм віддали перевагу більш поступовій стратегії просування[16] У прокаті фільм став провальним.[17].
↑May, Steven W. (1980). Studies in Philology, The Poems of Edward DeVere, Seventeenth Earl of Oxford and of Robert Devereux, Second Earl of Essex. 77. University of North Carolina Press.
↑Robert Sawyer,'Biographical Aftershocks: Shakespeare and Marlowe in the Wake of 9/11', in Critical Survey, Berghahn publishers, Volume 25, Number 1 (Spring) 2013 pp. 19–32, p. 28: 'While the rivalry with Marlowe is not a central feature of the movie, wild conjecture is. As Douglas Lanier has recently posited, the movie displays a ‘pile-up of factual errors’, borrowing more from a long ‘list of intercinematic’ references rather than any reliance on ‘fidelity to the verifiable historical record’.