Аннаба́ (фінік., араб.عنابة, Annaba), до 1962 — Бон (Bône) — місто на північному сході Алжиру, 385 тис. мешканців (2005).
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 25 °C (77 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 11.7 °С (53 °F).[2]
Переважна більшість населення (99,9 %) міста — араби-мусульманисунітського толку. У кінці XIX — початку XX століть значну частину населення міста в тоді ще Французькому Алжирі складали досить впливові в культурному та економічному плані немусульманські групи франкомовних європейців і євреїв, що отримали назву франкоалжирці (фр.п'є-нуар). Складаючи колись до 15 % населення країни і 40,5 % населення міста в 1958, більшість франкоалжирців були змушені масово покинути місто після війни за незалежність. Вони емігрували в основному до Франції, Ізраїлю, США, Іспанії. У місто почали масово переселяться мусульманські селяни з сусідніх сіл, що призвело до швидкого зростання його населення.
Аннаба була заснована у IX столітті до н. е. як фінікійська колонія Гіппон. Перша назва поселення походить від фінікійського слова, що позначало глибоку бухту. Щоб відрізняти колонію від сусіднього Гіппона Акри місто йменували Гіппоном Царським — адже його гавань використовували нумідійські царі.
З приєднанням Нумідії до Рима місто увійшло до складу римської провінції Нова Африка. В 431 р. Гіппон захопили вандали, в 534 — візантійці.
З 647 — під контролем Арабського халіфату. З цього часу починається інтенсивна ісламізація місцевого населення. У XI столітті (1033 рік) тут зведена Мечеть Сіді-бу-Меруан з використанням античних колон із споруд міста Гіппону. Збереглася й стара частина міста з фортецею (касба), де ховалися пірати.[5] З кінця середніх століть посилюється інтерес до міста і фортеці з боку європейських держав — Іспанії, Португалії. Франція остаточно анексує місто і офіційно контролює його з 1830 по 1962 роки.
В місті важливий порт на узбережжі Середземного моря (вивіз фосфоритів, заліза, та цинкової руди, вовни тощо). Підприємства хімічної (мінеральні добрива, сірчана кислота), тютюнової, харчової промисловості, вироби, будівельних матеріалів. Значний торговельний центр.
