Народився 26 лютого1969 року в баскському місті Деріо і починав займатися футболом у провідному баскському клубі «Атлетік Більбао». З сезону 1985/86 став грати за дублюючу команду «Більбао Атлетік» у Сегунді, другому за рівнем дивізіоні країни.
12 березня 1988 року Гарітано дебютував за першу команду в матчі Ла Ліги проти мадридського «Реалу» (0:5), а з наступного сезону зумів закріпитися в основі «Атлетика», зарекомендувавши себе як майстра виконання вільних ударів. Гарітано забив 35 м'ячів в рамках Прімери за дев'ять сезонів у клубі, більшість з них саме зі штрафного. Крім того протягом декількох років він був метою Йогана Кройфа, який хотів підписати його до «Барселони», яку тренував[1][2][3], особливо влітку 1993 року, але баскський клуб продав іншого футболіста Рафаеля Алькорту в «Реал», тому Гарітано тоді прописку так і не змінив[4].
1996 року за 300 мільйонів песет перейшов до клубу «Реал Сарагоса»[5], за який відіграв 6 сезонів. Граючи у складі сарагоського «Реала» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Реал Сарагоса» у 2002 році, зігравши при цьому в Ла Лізі 147 матчів і відзначившись 15 голами[6]. З цією ж командою Гарітано здобув і свій єдиний трофей у кар'єрі — Кубок Іспанії у 2001 році, перегравши у фіналі «Сельту» (3:1)[7].
Виступи за збірну
З 1984 року грав у юнацькій збірній Іспанії, а у 1989–1990 роках провів п'ять матчів за молодіжну збірну Іспанії[8], втім до національної збірної не залучався.
Натомість грав у складі невизнаної УЄФА та ФІФАзбірної Країни Басків. Протягом 1993–1996 років провів у формі головної команди регіону 3 матчі.
Кар'єра тренера
По завершенні кар'єри гравця Гарітано зайнявся тренерською діяльністю, працюючи з молодіжними командами «Реала Сарагоси». В середині січня 2008 року він замінив Віктора Фернандеса на посаді головного тренера клубу[9][10]. Першу гру під його керівництвом команда програла — в рамках 1/8 фіналу Кубка Іспанії поступилася сантандерському «Расінгу» з рахунком 2:4.
Лише через два дні «Реал Сарагоса» провела свій єдиний матч на чолі з Гарітано у чемпіонаті, обігравши вдома з рахунком 3: 1 «Реал Мурсію». Незабаром після цього 22 січня Гарітано пішов з поста головного тренера, пославшись на особисті причини[11]. «Сарагоса» ж, змінивши до кінця сезону ще двох тренерів, за підсумками сезону 2007/08 вилетіла з Прімери.
Через сім місяців після відставки Андер повернувся до арагонського клубу, взявши на себе відповідальність за юнацьку команду (Ювеніль А)[12], а у грудні 2009 року став тренувати «Реал Сарасосу Б», оскільки колишній головний тренер дублерів Хосе Ауреліо Гай очолив головну команду[13]. Після того як Гарітано не вділося вийти з командою до Сегунди Б за підсумками сезону сезону 2009/10 (3-тє місце у своїй групі в Терсері) його було замінено на Еміліо Ларраса[es][14], а Гарітано повернувся до роботи з юнаками, де працював до літа 2013 року, після чого покинув клуб[15].
Влітку 2014 року став спортивним директором клубу «Депортіво Ебро» з Терсери, яка в першому ж сезоні вийшла до Сегунди Б.
↑Asier Villalibre: segundo goleador más jóven de la historia del Bilbao Athletic en 2ª División [Asier Villalibre: second-youngest goalscorer of Bilbao Athletic's history in 2nd Division] (ісп.). La Cantera de Lezama. 7 вересня 2015. Архів [http: //www.lacanteradelezama.com/asier-villalibre-segundo-goleador-mas-joven-de-la-historia-del-bilbao-athletic-en-2a-division/ оригіналу] за 17 грудня 2017. Процитовано 21 січня 2018.
