PROFILPELAJAR.COM

Алі Мітаєв
Алі Мітаєв
Народився	1881; Автури, Шалінський район, СРСР
Помер	вересень 1925; Ростов-на-Дону, РСФРР, СРСР
Діяльність	політик
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Алі Бамат-Гірійович Мітаєв (1881, село Автури, Терська область — 1925, Ростов-на-Дону) — чеченський політичний і релігійний діяч, член ревкому Чеченської автономної області^[1] .

Біографія

Народився в 1881 році в селі Автури (нині — в Шалінському районі Чечні) в родині шейха Бамат-Гірей-Хаджі Мітаєва^[2]^[3]. Представник тайпу Гуной^[4]. Закінчив початкову школу в Грозному, потім здобув духовну освіту в медресі. Володів чеченською, російською та арабською мовами^[5].

У 1912 році в селі Автури в ознаменування 300-річчя дому Романових створив медресе та російську школу^[6], в яких викладали чеченську, російську, арабську мови, теологію, математику, риторику, географію, астрономію, історію^[7]. А.Мітаєв запросив російських вчителів з Грозного, платив їм зарплату, а також ніс витрати на утримання дітей^[7].

Після смерті батька в 1914 був оголошений шейхом і продовжувачем справи батька^[8]. Прагнув до створення на Північному Кавказі ісламської держави; створював світські та шаріатські суди^[9].

Під час Громадянської війни в Росії очолював шаріатський полк^[10]. На початку 1918 року організував без втрат виведення частин Білої армії (близько 2500 осіб) з обложеної фортеці Ведено^[11]. Протягом дев'яти місяців утримував рубежі по Тереку, не допустив вторгнення козацьких частин у Чечню^[10]. Не пропустив через територію Чечні загін військового старшини Терського козачого війська Л. Бічерахова (більше 3000 осіб), який намагався пройти в Моздок з Порт-Петровська для підтримки повстання терських козаків, піднятого там Г. Бічераховим^[10]. У боях з антикомуністичними формуваннями Терської Козаче-Селянського ради Г. Бічерахова 5-12 вересня 1918 відстояв Грозний; загони козаків були змушені відступити в Дагестан^[12]. З двома тисячами мюридів прийшов на допомогу Кавказькій Ісламській армії, що змусило генерал-майора Л. Бічерахова в листопаді 1918 відступити з Порт-Петровська до Баку. 1919 року воював проти російських військ генерала Д. Драценка, невдало обороняв Цоці-юрт, пізніше взятий терськими козаками.

За рекомендацією голови ревкому Чеченської аавтономної області Т. Ельдарханова та секретаря Північно-Кавказького бюро ВКП(б) А. Мікояна був обраний членом ревкому Чеченського АО. Після встановлення Радянської влади в Чечні, будучи членом Ревкому рад, шейх Алі Мітаєв навів лад по всій території Чечні, після чого припинилися напади на потяги, що проходять через Чечню. Завдяки Алі Мітаєву Радянська влада зміцнилася у Чечні.

8 березня 1924 був заарештований за звинуваченням у підготовці контрреволюційного заколоту на Північному Кавказі в союзі з грузинськими націоналістами. Утримувався в ростовській в'язниці, доставлявся на допити на Луб'янку (Москва). Розстріляний чекістами у вересні 1925 року в центральній в'язниці Ростова-на-Дону.

Сім'я

Батько — Бамат-Гірей-Хаджі Мітаєв (≈1838, Автури — 13.9.1914, Калуга), шейх^[3].

Брат — Умар^[13].

Дочка — Кадієва (Мітаєва) Айшат (1914—2000)

Дочка — Епендієва (Мітаєва) Коку (1922-)

Син — Сулейманов Хусейн (Азак) Алійович (1925—1990)

Син — Алієв Хамзат Алійович (1916—1940)

Пам'ять

На честь А. Мітаєва у 2010 р. було перейменовано вулицю Первомайська міста Грозний.
У селі Чечен-аул центральна вулиця носить ім'я Шейха Алі Мітаєва.
У селищі Автури одна з вулиць названа на честь Алі Мітаєва.

Примітки

↑ В. Х. Акаев, 2003.
↑ Сахаровский центр.
↑ ^а ^б М.Гешаев, 2005, с. 499—500.
↑ Акаев В.х. Чеченский суфий Бамат-Гирей-Хаджи: жизнь и духовный путь // Известия высших учебных заведений. Северо-Кавказский регион. Общественные науки. — 2003. — Вип. 3 (14 грудня). — ISSN 0321-3056.
↑ М.Гешаев, 2005, с. 500.
↑ М.Гешаев, 2005, с. 503.
↑ ^а ^б М.Гешаев, 2005, с. 504.
↑ М.Гешаев, 2005, с. 502.
↑ М.Гешаев, 2005, с. 502—503.
↑ ^а ^б ^в М.Гешаев, 2005, с. 508.
↑ М.Гешаев, 2005, с. 506—507.
↑ М.Гешаев, 2005, с. 509.
↑ М.Гешаев, 2005, с. 499.

Література

Акаев В. Х. Чеченский суфий Бамат-Гирей-Хаджи: жизнь и духовный путь // Известия Вузов. Северо-Кавказский регион. Общественные науки. — 2003. — № 3 (14 грудня). — С. 33—39.
Безугольный А. Ю. Генерал Бичерахов и его Кавказская армия: неизвестные страницы истории Гражданской войны и интервенции на Кавказе, 1917—1919. — М.: Центрполиграф, 2011. — 348 с. — (Россия забытая и неизвестная. Золотая коллекция). — 2000 экз. — ISBN 978-5-227-02536-4
Заурбеков М. Д. Шейх Али Митаев: патриот, миротворец, политик, гений. — 2005. — 192 с. — 3000 прим.
Заурбеков М. Д. Шейх Али Митаев: патриот, миротворец, политик, гений - эталон справедливости и чести. — Шаблон:Гр. : Издательство религиозной литературы «Зори ислама», 2008. — 240 с. — 2000 прим. — ISBN 978-5-94587-243-1.
В знаменьях Аллаха вошедший в мир // Знаменитые чеченцы : исторические очерки: В 4-х кн / автор-сост. Муса Гешаев. — М. : Мусаиздат, 2005. — Т. 2. — С. 495–524.
Ибрагимова З. Х.Х. Царское прошлое чеченцев // Наука и культура.
Ибрагимова З. Х.Х. Кавказцы.
Никитин Б. В. Роковые годы / с предисл. Николая Старикова. — СПб. etc. : Питер, 2015. — 317 с. — (Николай Стариков рекомендует прочитать). — 3000 экз. — ISBN 978-5-496-01778-7
Яндарбиев Х. Ш. Шейх Али Митаев // Исламан зӏаьнарш : газета. — 2001. — № 1(45) (14 грудня). — С. 42-45.
Музаев Т. М. Для установления мира решено ехать во Владикавказ…. — Архивный вестник. — 2017. — № 5. — ISSN 978-5-6040381-2-3.

Посилання

Митаев Али Бамат-Гириевич. Сахаровский центр. Процитовано 19 липня 2016.
Шейх Али Митаев. Нохчалла : Чеченские обычаи и традиции. 2 лютого 2013. Процитовано 19 липня 2016.