Альфред Ланде (нім. Alfred Landé; 13 грудня 1888, Ельберфельд, Німеччина — 30 жовтня 1976, Колумбус, Огайо, США) — німецький та американський фізик, який працював у галузі квантової теорії та спектроскопії. Відомий відкриттям g-фактора (фактора Ланде), поясненням ефекту Зеемана.
Життєпис
Альфред Ланде народився 3 грудня 1888 року в Ельберфельді (що входить нині до складу Вупперталя), у світській єврейській родині[6][7]. Його батько — адвокат Хуго Ланде (1859—1936) — служив головою провінційної адміністрації Дюссельдорфа, потім очолював правовий відділ у міській раді Ельберфельда від соціал-демократичної партії (1919). Мати — Текла Ланде[de] (1864—1932), дочка прусського архітектора Моріца Ланде[de] (1829—1888, автора проєкту Нової синагоги[pl] в Острово), була першою жінкою-депутатом Рейнської області (1919), того ж року виставлялася кандидатом від соціал-демократичної партії до Веймарських установчих зборів, у 1919—1932 роках обирана до міської ради Ельберфельда та Вупперталя. Батьки, родом із Острово, були двоюрідними братом і сестрою й одружилися 1887 року.
Від 1913 року вивчав математику в Геттінгенському університеті під керівництвом Гільберта, захистився 1914 року. Брав участь у війні, потім зайнявся вивченням будови атомів. Увів множник Ланде (гіромагнітний множник), що описує вплив магнітного поля на атомну орбіталь.
У 1929—1931 роках був запрошеним професором в Університеті штату Огайо. Після другого перебування в Огайо 1931 року формально емігрував до США, працював в Університеті штату Огайо, вивчав основи квантової механіки.
Родина
- Брат — Франц Ланде[de] (1893—1942), диригент, музикознавець і музичний педагог, був депортований в Освенцім.
- Сестри — Шарлотта Ланде[de] (1890—1977), педіатриня, гігієністка, учена-медикиня, і Єва Стеделі (нім. Eva Stedeli, 1901—1977), педагогиня, теоретикиня реформаторської педагогіки[de].
- Син — Карл Ланде (1924—2005), політолог, професор Канзаського університету[8].
Примітки
Література
- Храмов Ю. А. Ланде Альфред (Lande Alfred) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука (видавництво), 1983. — С. 153. — 400 с. — 200 000 экз.
