PROFILPELAJAR.COM

Альбрехт III
Альбрехт III
нім. Albrecht III. der Fromme
Народився	27 березня 1401; Мюнхен, Баварське герцогство
Помер	29 лютого 1460 (58 років); Мюнхен, Баварське герцогство; ·чума і подагра
Поховання	Монастир Андекс
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	суверен
Знання мов	німецька
Титул	герцог Баварії-Мюнхена
Посада	герцог Баварськийd
Термін	1438—1460 роки
Попередник	Ернст I
Наступник	Сигізмунд I; Іоганн IV
Конфесія	католицтво
Рід	Віттельсбахи
Батько	Ернст
Мати	Elisabetta Viscontid
Родичі	Federico I Gonzaga, Marquess of Mantuad і Ернст (курфюрст Саксонії)
Брати, сестри	Elisabeth von Bayernd і Beatrix of Bavariad
У шлюбі з	Anna of Brunswick-Grubenhagen-Einbeckd і Agnes Bernauerd
Діти	Іоганн IV, Сигізмунд, Margaret of Bavaria, Marchioness of Mantuad, Єлизавета Баварська, Альбрехт IV, Крістоф, Wolfgang von Bayernd, Barbara von Bayernd і Johann Neuhauserd
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт III.

Альбрехт III Побожний (нім. Albrecht III, der Fromme; 27 березня 1401 — 29 лютого 1460) — герцог Баварсько-Мюнхенський у 1438—1460 роках.

Життєпис

Молоді роки

Походив з династії Віттельсбахів. Син Ернста I, герцога Баварсько-Мюнхенського, та Єлизавети (доньки Бернабо Вісконті, сеньйора Міланського). Народився у 1401 році.

У 1420—1422 роках брав участь в Баварській війні проти Людвіга VII, герцога Баварсько-Інгольштадтського. Відзначився у вирішальній битві при Аллінзі 1422 року, в якій його батько герцог Ернст врятував Альбрехтові життя. 1429 року планувався його шлюб з Єлизаветою, донькою Ебергарда III, графа Вюртемберзького, але заручини не відбулися.

У 1433—1435 роках Альбрехт обіймав посаду керуючого справами герцога (адміністратора) в окрузі Штраубін (центральна частина колишнього Баварсько-Штраубінського герцогства, яке дісталася герцогу Ернесту за Прессбурським рішенням 1429 року).

В ці роки відновив замок Блютенбург для своєї заміської резиденції. В цей час закохався в доньку банника з Аугсбургу — Агнес Бернауер, з якою близько 1434 року обвінчався. Дізнавшись про це за відсутності Альбрехта (був на полюванні з Генріхом XVI, герцогом Ландсгут-Баварським) герцог Ернст наказав заарештувати дівчину і 12 жовтня 1435 року втопити її в Дунаї поблизу Штраубіну. Дізнавшись про те, що трапилося, Альбрехт втік до Баварії-Інгольштадт, де уклав з тамтешнім герцогом — Людвігом VII — військовий союз проти свого батька. Втім військові дії тривали не довго: у листопаді того ж року Альбрехт замирився з герцогом Ернстом.

Після примирення з батьком, Альбрехт в 1436 році пошлюбив доньку Еріка I, герцога Брауншвейг-Грубенгагена. Весілля відбулося в Мюнхені. Незабаром став співправителем батька. В цей час набув більшої релігійності в думках та вчинках, що вплинуло в подальшому на його дії як герцога.

Герцогування

У 1438 році, після смерті батька, Альбрехт III стає герцогом Баварії-Мюнхена. У 1440 році він відхиляє пропозицію стати королем Богемії, яку отримав він чеських станів. Це було викликано побоюванням наразитися на інтердикт, оскільки чехів все ще вважали єретиками-гуситами. У 1442 році наказав усім євреям залишити межі Баварії-Мюнхена, чим завдав значної шкоди економіці держави.

У 1444 та 1445 роках здійснив дві військові кампанії проти місцевих лицарів, які займалися грабунками на важливих торговельних шляхах герцогства. Після припинення роду Віттельсбахів у 1445 році в герцогстві Баварія-Інгольштадт Альбрехт III був невдоволений діями Генріха XVI, який приєднав це герцогство до Ландсгут-Баварії. В 1450 році залагодив цей конфлікт з новим ландсгут-баварським правителем Людвігом IX.

У 1451 та 1453 роках видав додаткові нормативні акти, спрямовані проти поселення євреїв на території герцогства. 1455 року заснував бенедиктинський монастир в Андексі на горі Хайлінберг. Також надавав значні кошти монастирям та церквам Баварії. За це отримав своє прізвисько — «Побожний». Водночас підтримував рішення Базельського собору та тісно співпрацював з кардиналом Миколою Кузанським в справі реформування баварських монастирів.

У 1457 році після смерті короля Ладислава, Альбрехт III вдруге відмовився стати Богемським королем. Водночас підтримував дружні стосунки з Їржі з Подєбрад, якого стани обрали королем Богемії.

Помер у 1460 році під час епідемії чуми в Мюнхені. Поховано в монастирі в Андексі. В той же день його смерті, 29 лютого помирає син Ернст у віці двадцяти двох років. Перед смертю постановив, що повинні правити тільки двоє старших синів. Це незабаром привело до конфліктів між його синами. Йому спадкували сини Іоганн та Сигізмунд.

Родина

1. Дружина — Агнес Бернауер

дітей не було

2. Анна, донька Еріка I, герцога Брауншвейг-Грубенгагена

Діти:

Іоганн (1437—1463), герцог Баварсько-Мюнхенський у 1460—1463 роках
Ернст (1438—1460)
Сигізмунд (1439—1501), герцог Баварсько-Мюнхенський у 1460—1467, герцог Дахау-Баварський у 1467—1501 роках
Маргарита (1442—1479), дружина Федеріко I Гонзага, маркіза Мантуї
Єлизавета (1443—1486), дружина Ернста Веттіна, курфюрста Саксонії
Альбрехт (1447—1508), герцог Баварсько-Мюнхенський з 1463 року, одружений з Кунігундою Австрійською
Крістоф (1449—1493), герцог Баварсько-Мюнхенський у 1463—1493 роках
Вольфганг (1451—1514), канонік Пассау, Аугсбурга, Кельна
Барбара (1454—1472), черниця-кларисинка в монастирі Санкт-Якоб в Мюнхені
Альбрехт (1440—1445)

Примітки

↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #119111349 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
d:Track:Q47757534 d:Track:Q2826570
↑ ^а ^б Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824
↑ Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
d:Track:Q13419312 d:Track:Q49162812

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбрехт III (герцог Баварії)

Georg A. Gut: Albrecht III., Herzog in Bayern, Gemahl der Agnes Bernauer. Das Leben des Herzogs und das Geschehen in München und Bayern. Selbstverlag, München 1993