Альбер де Гонді (*Albert de Gondi, 4 листопада 1522 —21 квітня 1602) — французький політичний та військовий діяч, маршал.
Життєпис
Походив із заможної флорентійської родини. Син Антоніо Гонді дю Перена, ліонського банкіра, та Марії Катерини де П'єрревіве, гувернантки майбутнього короля Карла IX.
Замолоду потаваришував з Катериною Медічі, яка після сходження у 1547 році на трон Генріха II запросила Альбера до королівського двору. У 1550 році дістає призначення до королівської кавалерії. У 1554 році відзначився в битві при Ренті. Незабаром стає камер-юнкером і камергером короля. У 1555 році відзначився в битвах при Улпеа, Кунео та Верчеллі. У 1557 році був учасником битви при Сен-Квентині, а потім у 1558 році — при Гравеліні.
У 1559 році як капітан жандармів охороняв околиці Парижа. У 1565 році Катерина Медічі влаштувала шлюб Гонді з представницю заможного та впливового роду де Клермон. Того ж року Банк Гонді надав королю позику в 580 тис. екю. З початком релігійних війн підтримав католицьку партію, водночас зберіг підтримку королеви Медічі. У 1567 році відзначився у битві при Сен-Дені, у 1569 році звитяжив при Жарнаку, Монкатурі та Пуатьє. У 1569 році стає державним радником.
У 1570 році у Відні представляв короля Карла IX, від імені якого оформив шлюб з Єлизаветою Габсбург. У 1571 році призначається губернатором і генерал-лейтенантом Меца. Був одним з активних учасників Варфоломіївської ночі. Саме Гонді переконав короля дати згоду на знищення очільників гугенотів.
У 1572 році з успіхом виконав дипломатичне завдання при дворі Єлизавети Тюдор, королеви Англії. У 1573 році з успіхом боровся проти протестантів на чолі із Габріелєм Монтгомері, відібравши у них о. Бель-Іль, який король подарував Гонді. Слідом за цим брав участь в облозі Ла-Рошелі, під час чого його було поранено. 6 липня 1573 року стає маршалом Франції. У 1574 році призначається губернатором Провансу. Того ж року супроводжував Генріха Анжуйського до Речі Посполитої, але невдовзі повернувся. Був також присутній на коронації герцога Анжуйського як короля Генріха III. У 1575 році Гонді знову губернатор Провансу.
У 1578 році нагороджений орденом Святого духа. У 1579-му стає очільником галерного флоту. У 1580 році придушив заворушення в маркграфстві Салуццо. У 1581 році за вірність і бездоганну службу Генріх III надає йому титул герцога Реца, а його графство перетворює на герцогство—перство. У 1584 році вів перемовини з Олександром Фарнезе, герцогом Пармським, намісником Нідерландів, щодо передачі Франції міст Камбре та Камбрезі.
Під час війни трьох Генріхів зберіг вірність королю, а потім перейшов на бік Генріха IV Бурбона. У 1594 році при його коронації представляв графство Тулузьке. Незабаром після цього поступово відійшов від справ і помер 21 квітня 1602 року.
Родина
Дружина — Клод Катерина (1543–1603), донька Клода де Клермона, барона Дамп'єра.
Діти:
- Шарль (1569–1596), маркіз де Бель-Іль
- Клод-Маргеріт (1570–1650)
- Франсуаза (д/н−1627)
- Габріела (д/н)
- Іполіт (д/н−1646)
- Анрі (1572–1622), кардинал, архієпископ Парижа
- Луїза (1572–1661)
- Мадлен (д/н−1662)
- Філіп-Еммануель(1581–1662)
- Жан-Франсуа (1584–1654), кардинал, архієпископ Парижа
Джерела
- Madame Michel Julien de Pommerol (née Marie-Henriette de Montety), Albert de Gondi maréchal de Retz, Genève, Librairie E. Droz, collection " Travaux d'humanisme et Renaissance " V, 1953, 326 pages.
- Alain Decaux und André Castelot: «Dictionnaire d'Histoire de France», Paris, 1981, Librairie Académique Perrin, ISBN 2-262-00228-2
.svg)
