Закінчив Дубаневицьку ЗОШ І-II ступенів Городоцького району Львівської області, 56-те Львівське училище за спеціальністю «ремонтник радіоапаратури», здобув професію водія у Погірцівському ВПТУ Самбірського району Львівської області. Строкову службу проходив у Миколаєві, сержант, командир відділення. 2003 року одружився з мешканкою села Вишня Дарією Ниркою. Працював на заробітках на теренах України й за кордоном на будівництві.
У кінці листопада 2014-го у бою на Донеччині зазнав осколкового поранення у ногу. Після двох тижнів лікування у Львівському госпіталі повернувся до підрозділу. 23 січня 2015 року загинув у бою на першій лінії оборони Донецького аеропорту біля радіолокаційної станції, перед тим встиг підбити ворожий танк.
Без Івана залишилися дружина Дарія, двоє дітей — Денис і Вероніка.
Похований у селі Дубаневичі 28 січня2015 року, Івана люди з лампадками зустрічали ще здалека від села та клякнувши на коліна.
Нагороди та вшанування
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
14 червня 2015 року в Дубаневицькій ЗОШ І-II ступенів відбулось відкриття меморіальної дошки Івану Альберту.
28 червня — відкриття меморіальної дошки у селі Вишня на будинку, де проживав Іван Альберт.