У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Алехін.
Олексій Олександрович Алехін (1888(1888) — серпень 1939, Харків) — російський, радянський (український) шахіст, старший брат четвертого чемпіона світу Олександра Алехіна.
Життєпис
Олексій Алехін народився 1888 року. Його батько, Олександр Іванович Алехін[ru] (1856—1917), був Воронезьким губернським предводителем дворянства і володів маєтком поруч з Касторним у Землянському повіті Воронезької губернії, мати Онисія Іванівна (1861—1915) була дочкою багатого текстильного фабриканта Прохорова, власника «Трьохгірної мануфактури[ru]». Алехіни були дворянським родом[2], прапрапрадід по материнській лінії Іван Прохорович Прохоров був монастирським селянином Троїце-Сергіївської лаври[3].
Олексій Алехін був старшим братом Олександра Алехіна, четвертого чемпіона світу. Його, як і його брата, грі в шахи навчила грати мати. В дитинстві він часто грав з братом Олександром. Пізніше Олексій, як і його брат, почав грати в турнірах за листуванням, що сприяло шаховому вдосконаленню. Олексій став переможцем міжнародного турніру, який проводився швейцарським шаховим журналом в період 1908—1909 рр. (+16-0=8).
У 1902 році Олексій зіграв унічию з американським маестро Гаррі Пільсбері, який відвідав Москву в 1902 році та провів у шаховому клубі сеанс одночасної гри наосліп на 22 шахівницях.[4].
Олексій був учасником ряду шахових турнірів, які проводилися у Москві, зокрема: 1907 рік — розділив 4 місце, 1913 — 3 місце (переміг Олдржих Дурас), 1915 рік — розділив 3 місце.
З 1913 по 1916 рік був редактором шахового журналу «Шаховий вісник»[5].
Після жовтневого перевороту перебрався у Харків, брав активну участь у шаховому житті України. Триразовий чемпіон Харкова 1922 року (8 із 10 очок, спільно з Фрейдбергом), 1924 (9 із 12, спільно з Григоренком) та 1925 року (7 із 9, спільно з Григоренком). У 1924 році очолив Харківську обласну шахову секцію ВСФК України. Багато в чому завдяки ньому Харків став великим шаховим центром.
Учасник трьох чемпіонатів України, найкращий результат — поділ 4-5 місць у 1925 році.
У жовтні 1920 року Олексій посів третє місце у турнірі аматорів, що проходив у Москві, а його брат Олександр виграв там турнір «Всеросійська шахова олімпіада 1920», який згодом визнали першим чемпіонатом СРСР.
У 1927 році опублікував (можливо, вимушено) заяву, в якій засуджував антирадянські висловлювання брата на зборах російських емігрантів у Парижі.
Турнірні результати
Чемпіонати України
Олексій Алехін зіграв у 3-х фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши загалом 15 очок із 34 можливих (+5-9=20).
Інші турніри
Література
- Ю. М. Лазарєв. «Творчість шахістів України». 1982
- Шахматный словарь. Москва: Физкультура и спорт, 1964. — Стор. 311
- Губницкий С. Б. Шахматный Харьков (1759—2008) / С. Б. Губницкий. — Харьков : СИМ, 2009. — 576 с. — ISBN 978-966-8549-54-0. (рос.)
Примітки
