Алеку Гурмузакі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гурмузакі.
Алеку Гурмузакі
нім. Alexander Hormuzaki
Алеку Гурмузакі — юрист, публіцист, фольклорист, громадсько-культурний діяч
Народився16 серпня 1823(1823-08-16)
Чорнівка
Помер8 (20) березня 1871(1871-03-20) (47 років)
Неаполь, Італія
Похованняцвинтар села Дулчешть повіту Нямц, Румунія
ПідданствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьрумун
Діяльністьюрист, журналіст, фольклорист, громадський діяч
Відомий завдякигромадсько-культурний діяч
Alma materВіденський університет
Знання мовнімецька
ЧленствоРумунська академія
Посадачлен Палати Цислейтаніїd[1] і Депутат Буковинського крайового сейму[d][1]
Брати, сестриЄвдоксій Гурмузакі[2], Георге Гурмузакі, Ніколае Гурмузакі і Константін Гурмузакі

Алеку Гурмузакі (16 серпня 1823(18230816) в селі Чорнівка, тепер Чернівецького району Чернівецької області — 8 (20) березня 1871, Неаполь) — румунський юрист, журналіст, фольклорист, громадсько-культурний діяч.

Біографія

Народився 16 серпня 1823 року в селі Чорнівка, тепер Чернівецького району Чернівецької області. Брат Євдоксія і Георге Гурмузакі.

Закінчив німецький ліцей в Чернівцях, вивчав право на юридичному факультеті Віденського університету.

У 1848 році разом з братом друкує перший номер румунської газети «Буковина». А. Гурмузакі все своє життя жив з думкою про заснування своєї друкарні, в якій він сам би друкував газету «Буковина». Газета виходила не регулярно, останній номер газети був надрукований 2 жовтня 1850 року.

У 1861 році Алеку Гурмузакі разом з братом засновують у Чернівцях інтернаціональне товариство. У цьому товаристві брали активну участь різні верстви населення. Товариство друкувало і свій журнал «Foaiei» (Листок), На сторінках цього журналу можна було прочитати поезії, прозу та театральні п'єси.

У 1848 році в журналі «Foaiei» В. Александрі друкує свої вірші, гімни, балади, п'єси. Найвідоміший вірш — «Буковина», в якому він зображує край Буковину як «веселий городник», говорячи цим про те, що тут у мирі і злагоді проживають багато національностей. А хто відвідає цей край, той «плаче з радістю», і що саме Буковина дарує «посмішку небесну». Значне місце в журналі займає політична та літературна хроніка. Цей журнал першим оголосив про заснування товариства «Академічне товариство румунів у Бухаресті». Алеку Гурмузакі виступає на генеральних зборах товариства.

У 1868 році він подає прохання про введення в навчальний процес румунської мови як мови спілкування румунів, а також предмета національної історії в шкільну програму.

Завдяки своїм організаторським здібностям, письменницькому таланту та дипломатії Алеку Гурмузакі разом з братом стали визначними політичними діячами Буковини.

Помер Алеку Гурмузакі 8 березня (20) 1871 року в Неаполі, похований на родинному цвинтарі села Дулчешть повіту Нямц, Румунія.[3].

Примітки

  1. ↑ а б https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Hormuzaki.shtml
  2. ↑ Hurmuzachi brothers
  3. ↑ Поводирі та меценати: краєзнавчо-бібліографічні матеріали. — Чернівці: ЧОУНБ ім. М. Івасюка, 2012. — 32 с.

Джерела

  • Буковина. Визначні постаті: 1875—1919 (Біографічний довідник) / Автор-упор. О. М. Павлюк. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 252 с.

Посилання

  • 16 серпня — 185 років від дня народження румунського письменника та громадсько-політичного діяча Алеку Гурмузакі (1823—1871) // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковинив 2008 році): бібліографічний покажчик. — Чернівці: Рута, 2008. — С. 170—171. — ISBN 966-568-942-3.
  • 185 років публіцисту, громадсько-культурному діячеві Александру Гурмузакі (1823—1871) [16 серпня] // Гусар Ю. С. Буковинський календар. Ювілеї — 2008: словник-довідник / автор-упорядник Ю. С. Гусар. — Чернівці, 2008. — С. 74.
  • Гурмузакі (Hurmuzachi) Александру // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: Словник-довідник. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. — С. 75-76. — ISBN 966-8500-64-4.
  • Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини XIX-початку XX ст. — Чернівці, 1999. — 574 с. — C. 62, 71, 72, 460.