PROFILPELAJAR.COM

Адам Дідур
Адам Дідур
пол. Adam Didur
Основна інформація
Дата народження	24 грудня 1874, 24 грудня 1873 або 24 листопада 1874
Місце народження	Воля Сенькова, Гміна Буківсько, Сяноцький повіт, Республіка Польща
Дата смерті	7 січня 1946[…]
Місце смерті	Катовиці, Польська Народна Республіка
Поховання	Cemetery at Francuska Street in Katowiced
Громадянство	Республіка Польща
Професії	оперний співак
Освіта	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Співацький голос	бас
Інструменти	вокал[d]
Жанри	опера
Заклад	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Лейбли	Fonotipia Records
Нагороди
	Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дідур.

Адам Дідур (24 грудня 1873, с. Сенькова Воля біля Сянока, Галичина — 7 січня 1946, Катовиці, Польща) — польський оперний співак, один із найвидатніших басів на межі XIX та XX ст.

Біографія

Обставини народження майбутнього співака оповиті таємницею. Він був позашлюбним сином. Його мати Вінцента Ясінська — донька лісничого зі Сенькової Волі, дрібного шляхтича Юзефа Ясінського. Батьком Адама, як виявилося, був місцевий дідич Якуб Броховіч-Віктор. Новонародженого Адама охрестили у греко-католицькій церкві Архангела Михаїла у Волі Сеньковій.

Через 3 роки з Вінцентою одружився місцевий органіст і народний учитель Антоній Дідур (греко-католик, уродженець с. Сихів на Стрийщині), який усиновив Адама, надавши йому своє прізвище.

Повторно Адама Дідура охрестили 1 січня 1885 в римсько-католицькому костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию, про що свідчить метрика, знайдена донькою Адама Дідура Мері Дідур-Залуською. Документ підтверджує, що майбутній співак народився саме 24 грудня 1873. Хоча сам Адам Дідур вважав роком свого народження 1874-й, про що свідчить його закордонний паспорт, виданий 1936 року польським консульством у Нью-Йорку. Цей документ експонується в Театральному музеї у Варшаві, що й дає підставу вважати 1874-й роком народження А.Дідура.

1894 — Адам Дідур почав навчання у Львівській чоловічій учительській семінарії. Водночас він вступив до університетського хору та брав уроки вокалу у професора консерваторії Галицького музичного товариства Валерія Висоцького, який вважався найкращим вчителем співу у Львові (у нього вчилися, зокрема, Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Александр Бандровський, Адам Оконський, Миколай Левицький).

Завдяки стипендії шанувальника оперного співу Яна Распа А.Дідур продовжив своє навчання вокальному мистецтву в Мілані. Його меценат був скромним поштовим урядовцем зі Львова, співаком-аматором хору «Лютня», який віддавав Адамові половину своєї платні, щоби той мав змогу вчитися співу в італійського вокального педагога Франческо Еммеріха. Згодом А.Дідур віддячився своєму доброчинцю, придбавши для нього невеликий маєток біля Сянока.

1894 — розпочав оперну кар'єру в театрі міста Пінероло (П'ємонт). У наступному сезоні виїхав до Єгипту, де виступав на оперних сценах Каїру й Олександрії. Там він став провідним басовим солістом.

1895 — виступав у театрах Ріо-де-Жанейро та Буенос-Айресу. Після повернення до Європи був прийнятий до оперного театру «Ла Скала» (Мілан).

1899–1903 — був постійним солістом Варшавської опери, а у 1903-1906 знову співав у театрі «Ла Скала».

1908 — співав провідні басові партії в операх «Фауст» Ш.Гуно, «Мефістофель» А.Бойто, «Гугеноти» Дж. Мейєрбера у Великому міському театрі у Львові. Тоді ж Дідур почав будувати собі кам'яницю у Львові. Придбав також маєток для своїх батьків у Козині біля Станиславова.

1911 — львівський архітектор і будівничий Іван Левинський збудував у Львові для Адама Дідура дві кам'яниці на тодішній вулиці Набєляка (тепер це будинки на вул. Метрологічній, 3 та вул. Котляревського, 67). У 1920 році в кам'яницях Дідура було організовано українські відділи вчительської семінарії, які проіснували тут до 1933. Директором цього навчального закладу був о. Юліан Дзерович (останній довоєнний голова Товариства «Просвіта»), серед викладачів — о. Василь Лаба, професори Микола Чубатий та Роман Цегельський.

14 листопада 1908 — А.Дідур з успіхом дебютував у «Метрополітан Опера» (Нью-Йорк) у головній ролі в опері А.Бойто «Мефістофель». З 1914 був провідним басом цього театру до кінця своєї співочої кар'єри у 1932, хоча постійно гастролював у провідних театрах світу. На сцені «Метрополітан Опера» виступив 729 рази і мав ще 182 виступи з трупою цього театру на інших сценах США.

1932 — після завершення співацької кар'єри повернувся до Польщі і присвятив себе педагогічній діяльності. Серед учениць — відома вокалістка Ястремська Ольга.

1936 — зіграв роль Джері Ґіла в польському художньому фільмі «Американська пригода» (не зберігся).

В 1930-х роках відвідав рідне село Волю Сенькову, де у місцевому маєтку мешкала його донька Ольга, що вийшла заміж за представника роду Вікторів, до якого належав рідний батько Адама Дідура.

1945 — став першим директором Силезької державної опери — спочатку в Катовицях, а потім у Битомі.

Помер раптово від серцевого нападу під час занять у музичній школі.

Родина

Був одружений двічі.

Перша дружина — мексиканська співачка Анхела Аранда-Арелано (Angela Aranda-Arelano, 1874-1928), з якої познайомився в Італії й одружився 1895 року. Мав з нею 5 доньок. Дві з них померли в дитинстві, натомість ще троє, Ева (її хресним батьком був Артуро Тосканіні), Ольга та Марія (Мері Дідур-Залуська), також стали співачками (зокрема, виступали в Метрополітан-Опера).

Адам Дідур спільно з трьома доньками виступив 16 квітня 1926 у Львові в опері «Фауст» (А.Дідур — у ролі Мефістофеля, Ева — Маргарити, Ольга грала Марту, а Мері — Зібеля).

1929 — після смерті першої дружини А.Дідур одружився з французькою танцюристкою Марґеріт Віньйон (Marguerite Vignon; їхнє подружжя тривало кілька років). 24.12.2013