Абісинська (абіссинська[1][2] або абісінська[3][4]) (англ.Abissinian, ABY) — порода кішок, що має особливе забарвлення (зональне), схоже на забарвлення зайців або кроликів. На тілі немає ніякого малюнка. Таке забарвлення забезпечується тим, що кожен волосок має смуги, які чергуються (тікінг) — світлі (жовті або охристі) і темні (чорні або коричневі). Відбувається це тому, що при розвитку волосся в ньому впереміш відкладається то темний, то світлий пігмент. У зайців або кроликів на волоску є тільки одне темне кільце, тоді як в абісинських кішок два або три (подвійний або потрійний тікінги). Таке забарвлення також називають агуті.
Історія
Зула вважається першою кішкою абісинської породи
Існує кілька гіпотез походження породи. Одна з них — походження кішок від місцевих порід, у яких у результаті мутації виникло подібне забарвлення.
Інша версія — походження породи від завезених з Північної Африки тварин. Причому в сучасних кішок Північної Африки подібне забарвлення не зустрічається, тому що подібні кішки існували в давнину. Можливо, предок породи був вивезений з південно-східної Азії або Афганістану. Є навіть версія походження абісинок від диких кішок.
Одним із предків вважається дика африканська кішка, що жила на території Абісинії (нині Ефіопія). У 1868 році британська військова експедиція привезла таку кішку з Ефіопії у Велику Британію, де з нею була продовжена селекційна робота. У Великій Британії абісинські кішки як порода були вперше зареєстровані в 1882 році. До 1970 року ця порода була визнана у всіх країнах світу. Тепер вона має популярність у багатьох країнах.
Офіційно зареєстрували породу тільки в 1904 році, а через три роки пара сріблястих абісинських красунь вирушила до Америки. Під час війни багато породи тварин мало не зникли, і абісинська кішечка не стала винятком. Друге народження в Європі вона отримала вже після закінчення другої світової війни за допомогою американських заводчиків.
Характер
Характер в абісинки життєрадісний, жвавий, ласкавий. Це дуже рухлива, активна, грайлива кішка, не любить бути замкненою в тісних приміщеннях. Потребує простору. Добре утримувати або вигулювати її у вольєрі. Тварина дуже слухняна, легко дресирується. Можна привчити приносити предмети. Має ніжний і мелодійний голос.
Особливості розмноження
Приплід в абісинок не такий численний, як в інших порід домашніх кішок (у середньому 3-4 кошенят). Спостерігається відхилення від нормального співвідношення статей у потомстві: переважною статтю є самці (на одну абісинську кішку припадає 2-3 коти). Кошенята дозрівають рано.
Зовнішній вигляд
Абісинські кішки — це тварини середнього розміру, стрункі, гнучкі. Тіло міцне, м'язисте, трохи витягнуте, підібране, пропорційне. Спина міцна, розвинена. Груди широкі й досить глибокі. Кінцівки міцні, довгі й стрункі. Тварина стоїть ніби «навшпиньках». Лапи маленькі, вузькі, овальні. Хвіст відносно довгий, звужується від основи до загостреного кінця. Кінчик хвоста рухливий.
Голова невелика, клиноподібної форми, з м'якими обрисами. Мордочка ледь позначена. Ніс прямий, середньої довжини. Підборіддя сильне, опукле. Вуха великі, вертикально поставлені, широкі в основі, широко розставлені. Мають заокруглені кінці з китицею волосся. Брови й повіки темні. Очі великі, виразні, мигдалеподібної форми, трохи косо посаджені. Колір інтенсивний — від бурштиново-золотавого до зеленого. Шия коротка, витончена, елегантно вигнута.
Головна прикраса абісинської кішки — це її шерсть. Коротка і блискуча, вона переливається різними кольорами. А все завдяки тикингу: кожен волосок на тілі абісиньки має відразу кілька відтінків.
Забарвлення
Волоски з подвійним або потрійним тикінгом, з темним кінчиком. Спочатку були прийняті два основні забарвлення: дикий і червонуватий (сорель). Сьогодні відомо кілька забарвлень: дике забарвлення, сорель (sorrel), блакитне, беж-фавн (fawn), черепахове, черепахове сорель, блакитне черепахове, черепаховий фавн, чорне сріблясте, сорель сріблясте, блакитне сріблясте, фавн сріблясте, черепахове сріблясте, сорель черепахове сріблясте, блакитне черепахове сріблясте, фавн черепахове сріблясте.
Світлини
Типове забарвлення абісинської кішки
Два кошеняти у підлітковому віці
Голова кішки у профіль
Кіт на виставці
Чотири 2-місячні кошеняти
Двоє кошенят
Примітки
↑Л.В. Корейба, Т.В. Ізотова. Поширення дистоції родів у самиць м'ясоїдних в умовах ветеринарної клініки приватного підприємства // Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. — 2015. — Вип. 3. — № 1. — С. 25–28.
↑Щербакова, Ю. В. Зміна концентрації фолікулостимулюючого гормону та естрадіолу у домашніх кішок протягом естрального циклу та за введення синтетичних аналогів прогестерону // Біологія тварин. — 2015. — Вип. 17. — № 1. — С. 163–170.
