Абд ар-Рахма́н І араб. عبد الرحمن الداخل
портрет Абд ар-Рахмана І
І Емір Кордови
756 — 30 вересня 788
Попередник	—
Наступник	Гішам I
Народився	731[1][2] Дамаск, Омеядський халіфат
Помер	30 вересня 788[1][3] Qurṭubahd, Омеядський халіфат
Похований	Alcázar of the Caliphs (Córdoba)d
Відомий як	політик, правитель, воєначальник
Національність	араб
Батько	Муавия
Діти	Сулейман, Омар, Гішам I, Абд Аллах
Рідня	Омеяди, Абд ар-Рахман II
Релігія	сунізм
Медіафайли у Вікісховищі

Абд ар-Рахман I, (араб. عبد الرحمن الداخل, нар.731 чи 734 — пом.30 вересня 788) — емір Андалусії. Засновник династії кордовських (іспанських) Омеядів, прадід Абд ар-Рахмана II.

Походив з курайшитського роду бену-омея. Після повалення династії сирійських (дамаських) Омеядів 750 року втік до Північної Африки, рятуючись від переслідувань Аббасидів. 755 року (за іншими даними  — 756) прибув до Андалусії і, вміло скориставшись боротьбою кайситських, кельбітських та берберських племен між собою, захопив 756 року Севілью та Кордову. У Кордові був проголошений еміром Андалусії. Отримав прізвисько ад-Дахіль (Прибулець).

Абд ар-Рахман І вольовий та енергійний правитель прагнув хоча б частково централізувати управління і підпорядкувати собі військо, що складалося з племінних ополчень.

Для правління Абд ар-Рахмана І характерне придушення повстань племен, а також війни з християнами північної Іспанії. Скориставшись труднощами кордовського еміра в Іспанії, до Септиманії вдерся франкський король Піпін Короткий, який протягом 756—759 років підкорив міста Нім, Нарбонн, Каркассон, Безью. В результаті мусульмани втратили усю Септиманію й доступ до долини Рони.

• Абд ар-Рахман II
• Халіфат
• Омеяди

• Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — 863 с. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.)