Іщук Арсен Олексійович
Народився	22 червня 1908(1908-06-22)  Городок, Ширмівська волость, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	21 грудня 1982(1982-12-21) (74 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	літературознавець, історик літератури, письменник, перекладач, викладач університету, літературознавець
Галузь	літературознавство[1], історія літератури[1], творче та професійне письмоd[1] і перекладацтво[d][1]
Відомі учні	Щербак Василь Артемович
Знання мов	українська[1] і російська[1]

Арсе́н Олексі́йович Іщу́к (нар.9 (22) червня 1908, с. Городок, тепер Ружинського району, Житомирська область — 21 грудня 1982, Київ) — український педагог, літературознавець, письменник і перекладач.

Закінчив педтехнікум, у 1930-ті студіював філологію в Київському університеті, закінчив цей університет у 1934, захистив там дисертацію,

Працював викладачем у Київському університеті.

З 1952 — завідував кафедрою історії української літератури на філологічному факультеті КДУ, згодом був обраний деканом факультету.

Друкуватися почав 1930. Літературознавчі праці «Леся Українка» (1950), «Павло Тичина» (1954), «Василь Минко» (1957) та ін. Автор роману-хроніки «Вербівчани» (кн. 1—3, 1961—75).

У його перекладі з російської мови вийшли романи Бориса Полєвого «Глибокий тил» (1960) і Всеволода Воєводіна «Спокою нема. Історія одного кохання» (1964).

Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.

Член КПРС з 1944.

Твори А. Іщука:

• Статті про радянську літературу. К., 1958
• На шляху поступу. К., 1968
• Іщук А. Вербівчани. Роман-хроніка. — К., (1961–1975).

Російські переклади:

• Вербовчане. М., 1966.

Про А. Іщука:

1. Кононенко П. Село в українській літературі. — К.,1984.
2. Погрібний А. Життя і діяння // Українознавство. — 2002. — № 1-2.
3. Коваленко Л. «Ми — люди майбутнього, ми — не минулі!». Статті, рецензії, щоденники, спогади, поезії, листи. — Дніпропетровськ, 2008.
4. Кравчук П. Без недомовок. Спогади. — Київ-Торонто, 1995.

• Петро Кононенко. Іщук Арсен Олексійович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 25 жовтня 2015.
• В. X. Косян. Іщук Арсен Олексійович [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія.
• Олександр Хоменко. Правда історії і правда літератури (До 100-річчя від дня народження Арсена Олексійовича Іщука). Українознавство, Рік: 2008, Число: #2 (27).

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.