Ісидор (Борецький)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борецький.
Ісидор Борецький
Ісидор Борецький
Єпископ Торонтський
3 листопада 1956 — 16 червня 1998
Обрання: 3 листопада 1956
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Наступник: Корнилій Пасічний
Титулярний єпископ
Аматунте на Кіпрі
17 січня 1948 — 3 листопада 1956
Обрання: 17 січня 1948
Попередник: Patrick Cleary, S.S.C.M.E.
Наступник: Garabed Amadouni
Апостольський екзарх Східної Канади
17 січня 1948 — 3 листопада 1956
Обрання: 17 січня 1948
 
Народження: 1 жовтня 1911(1911-10-01)
Острівець, нині Теребовлянський район
Смерть: 23 липня 2003(2003-07-23) (91 рік)
Торонто, Канада Канада
Прийняття священичого сану: 17 липня 1938
Єпископська хіротонія: 27 травня 1948
 
Нагороди:
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Іси́дор Боре́цький (1 жовтня 1911, с. Острівець, нині Теребовлянського району, Тернопільської області — 23 липня 2003, Торонто) — єпископ Торонтський Української греко-католицької церкви (1948–1998).

Життєпис

Народився 1 жовтня 1911 у селі Острівець, тепер Теребовлянського району Тернопільської області у сімʼї Семена Борецького та Юлії Давосир.

Навчався у Теребовлянській і Тернопільській гімназіях. У 1932—1936 рр. студіював теологію в Богословській академії у Львові, у 1936—1938 рр. продовжував навчання в Колегії св. Андрія у м. Мюнхені (Німеччина)[1]. 17 липня 1938 прийняв ієрейське рукоположення з рук єпископа Діонісія Няраді. Того ж року виїхав до Канади.

У 1940—1947 роках був священником церкви Святого Архангела Михаїла у місті Велланд.[2] 17 січня 1948 призначений Апостольським екзархом для українців Східної Канади, титулярним єпископом Аматунтським. Архієрейська хіротонія відбулася 27 травня 1948 року. Головним святителем був єпископ Василь Ладика, а співсвятителями — єпископи Костянтин Богачевський і Ніль Саварин. 3 листопада 1956 призначений єпископом Торонтським Української греко-католицької церкви. У 1979 — співзасновник релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія».

Брав участь у II Ватиканському соборі.

Організовував надання фінансової та гуманітарної допомоги Україні, зокрема, після аварії на Чорнобильській АС. Допомагав гімназії м. Теребовля[3].

16 червня 1998 Папа Римський Іван Павло II прийняв зречення з уряду єпископа Ісидора Борецького у зв'язку з досягненням пенсійного віку.

У 2002 році з нагоди 92-річчя єпископ Ісидор Борецький нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Помер Ісидор Борецький 23 липня 2003 року в Торонто (Канада).

Примітки

  1. ↑ Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 127.
  2. ↑ Allenov, Mark (5 серпня 2022). Welland Then and Now: St. Michael’s one of the oldest Byzantine churches in Niagara. Toronto Star.
  3. ↑ Ісидор Борецький / Персоналії / Проект «Українці в світі». www.ukrainians-world.org.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2016.

Джерела

  • Головин Б., Мельничук Б. Борецький Ісидор Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 160—170. — ISBN 966-528-197-6.
  • Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)

Посилання