Виховувалась у дусі християнського милосердя. Її сестра Джоанна у своїх мемуарах згадувала, що матір часто повторювала малечі:«Як ви вважаєте звичайним їсти і спати, так само вважайте належним постійно робити добро».[1] Підлітком брала участь у благодійних акціях, під час війни 1915—18 років надавала моральної допомоги солдатам, особливо госпіталізованим до шпиталю у Квірінале.[2]
Дівчиною цікавилася спортом, особливо плаванням та верховою їздою. Полюбляла полювання.[2] Попри тиск з боку бабусі Маргарити, яка мала амбітні плани щодо шлюбу старшої онуки, можливо із герцогом Корнуельським, принцеса обрала чоловіка на власний розсуд. Ним став викладач верхової їзди в королівській школі, граф ді Берголо. Наречений був ветераном Першої світової війни та походив з аристократії П'ємонту.
9 квітня 1923 року в каплиці Паоліна Квіринальського палацу 21-річна Іоланда Маргарита взяла за чоловіка 36-річного графа Джоржіо Карло Кальві ді Берголо. Після весілля молодята оселилися в містечку Пінероло поблизу Турину. У них народилося п'ятеро дітей:
Марія Людовіка (1924—2017) була одружена з Робером Гаше, мала сина та доньку;
Джорджіо (1—7 березня 1925) помер після народження від бронхіальної пневмонії;
Вітторія (1927—1985) — дружина графа Гульєльмо Гуарієнті ді Бренцоне, мала трьох дітей;
Джія-Анна (нар. 1930) — дружина художника Карло Гуарієнті, має двох доньок;
П'єр Франческо (1932—2012) був одружений з акторкою Марісою Аллазіо, мав двох дітей.
З кінця 1943 до 1945 року родина мешкала у Швейцарії. 1946 року батько Іоланди Маргарити зрікся престолу на користь її брата та виїхав до Александрії. Принцеса разом із чоловіком та дітьми поїхала за ним і провела із батьками наступний рік, до самої смерті Віктора Емануїла III. Згодом повернулася до Італії, де мешкала на віллі Капокотта, яка залишилася у власності Савойського дому.[3]
У лютому 1977 року пішов з життя Джорджіо ді Берголо.
Іоланда Маргарита пережила його майже на десятиліття і померла у шпиталі в Римі 16 жовтня 1986 року в 85-річному віці. Похована на Туринському монументальному цвинтарі.