Іоан VII Єрусалимський (? – Єрусалим, 966) - Патріарх Єрусалимський з 964 по 966 роки.
Іоан VII був обраний патріархом після смерті попередника, Агафона. Літопис бенедиктинців дає дещо відмінні данні. Згідно з ним патріарх носив ім'я «Іоан VI», був наступником Христодула I та помер 969 року. Це обумовлено тим, що даний літопис не враховує попереднього Іоана VI та Агафона.[1]
Життя Іоана закінчилося в Єрусалимі внаслідок смерті від рук натовпу.[2][1]
Мученицька смерть
Існує 2 версії подій, які різняться деталями.
Згідно з першою, вбивство стало результатом конфлікту Патріарха з Єрусалимським намісником Мухаммедом Ісмаель ібн Санаджі.[3] Мухаммед вимагав дарів від Патріарха за всякої зручної нагоди, що створювало значний фінансовий тягар для патріархату. Оскільки Іоан кілька разів скаржився на це Ель-Хасану, наміснику Рамли, що була на той час столицею всього краю, то Мухаммед, прагнучи помститися, підбурив проти нього натовп.[3] Ці люди підпалили храм Гробу Господнього, спричинивши обвал його покрівлі.[3] Потім натовп пішов до так званої церкви Таємної Вечері з метою підпалити й її.[3] Наступного дня дізнавшись що Іоан ховається в оливній посудині в храмі Гробу Господнього, вони знайшли його і вбили[3]. Потім винесли тіло на подвір'я храму і спалили[3].
Інша версія його мученицької смерті стверджує, що він був спалений живцем, тому що візантійський імператор Никифор II Фока (963-969 р.р.) відвоював провінції Кілікію та Сирію, а мусульмани міста хотіли помститися за це християнам [3]. Тим більше що вони вважали, що Іоан підбурював Імператора взяти під контроль і Палестину[1].
Примітки
Бібліографія
Зовнішні посилання