PROFILPELAJAR.COM

Імре Лакатош
Імре Лакатош
угор. Lakatos Imre
Західна філософія
Народження	9 листопада 1922; Дебрецен, Угорське королівство
Смерть	2 лютого 1974 (51 рік); Лондон, Англія, Велика Британія; інфаркт міокарда
Громадянство (підданство)	Угорщина; Велика Британія
Національність	євреї
Проживання	Англія
Знання мов	угорська і англійська;
Ім'я при народженні	угор. Imre Lipschitz
Псевдонім	Imre Molnár
Діяльність	математик, викладач університету, фізик;
Викладав	Лондонська школа економіки та політичних наук і Ministry of Education and Religious Affairsd
Член	Гурток Петефі
Основні інтереси	філософія математики, філософія науки, епістемологія, філософія політики,
Значні ідеї	методи доказу та заперечення, методологія наукових дослідницьких програм, методологія історіографічних дослідницьких програм
Вплинув	Пол Феєрабенд, Ненсі Мерфі, Жан-Клод Мілнер
Alma mater	МДУ (1949), Дебреценський університет (1944) і Кембриджський університет (1961)
Зазнав впливу	Пол Феєрабенд, Гегель, Пучкова, Володимир Ленін, Георг Лукач, Карл Маркс, Пойа Дьордь, Карл Поппер, Томас Кун, Арпад Сабо;
Визначний твір	Proofs and Refutationsd, Falsification and the Methodology of Scientific Research Programmesd і For and Against Methodd;
Історичний період	Філософія 20 століття
Партія	Угорська комуністична партія
	Імре Лакатош у Вікісховищі

~~|box_width=~~

Імре Ла́катош (угор. Lakatos Imre; 9 листопада 1922, Дебрецен — 2 лютого 1974, Лондон) — англійський філософ науки угорського походження.

Біографічні відомості

Народився у м. Дебрецен у єврейській родині, учень Дьордя Лукача. Під час Другої світової війни був учасником антифашистського Опору. В цей же час через розпочаті переслідування євреїв (його мати і бабуся загинули в Освенцимі) був змушений змінити своє прізвище Ліпшиц на Молнар, потім на Лакатош (це ж прізвище носив прем'єр-міністр Геза Лакатош, який виступив проти знищення угорських євреїв). Існує й інший кут зору, за яким «пролетарське» прізвище Лакатош (Слюсар) він прийняв, улаштувавшись на роботу в уряд Угорської народної республіки.

Після війни навчався в аспірантурі Московського університету під керівництвом С. О. Яновської. Короткий час був функціонером Міністерства освіти комуністичної Угорщини. В цей час він перебував під сильним впливом ідей своїх співвітчизників Дьордя Лукача, Дьордя Пойа і Шандора Корачоня. В часи культу особистості Ракоші у 1950–1953 роках був «незаконно» репресований як «ревізіоніст» і перебував в ув'язненні. Під час Угорської революції 25 листопада 1956 втік на Захід через Австрію. З 1958 року постійно жив у Великій Британії, з 1969 року — професор Лондонської школи економіки і політичних наук. Помер у 1974 році у віці 51 року через крововилив в мозок.

Наукова діяльність

Головна праця — «Методологія дослідницьких програм». Запропонував альтернативу поглядам Куна та обмеження методу фальсифікації.

Лакатош описав науку як конкурентну боротьбу «науково-дослідних програм», що складаються з «жорсткого ядра» апріорно прийнятих у системі фундаментальних припущень, які не можуть бути спростованими всередині програми, і «запобіжного пояса» допоміжних гіпотез ad hoc, що видозмінюються та пристосовуються до контрприкладів програми. Еволюція конкретної програми відбувається за рахунок видозміни та уточнення «запобіжного пояса», руйнування ж «жорсткого ядра» теоретично означає скасування програми й заміну її іншою.

Важливіші праці

Доказательства и опровержения (Москва, 1967).
Bizonyítások és cáfolatok. Budapest, Typotex, 1998. (1963—1964).
Lakatos Imre tudományfilozófiai írásai. (Ред.: Miklós Tamás) Budapest, Atlantisz Könyvkiadó, 1997. — ISBN 963-7978-92-5.
The Methodology of Scientific Research Programmes: Philosophical Papers I.Cambridge, Cambridge University Press, 1977.
Mathematics, Science and Epistemology: Philosophical Papers II. — Cambridge: Cambridge University Press, 1977. ISBN 0-521-21769-5.
Criticism and the Growth of Knowledge. (Ред.: Musgrave) Cambridge, Cambridge University Press. — ISBN 0-521-07826-1.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Архів історії математики Мактьютор — 1994.
d:Track:Q547473
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
↑ ^а ^б ^в https://plato.stanford.edu/archives/sum2021/entries/lakatos/
↑ ^а ^б Stanford Encyclopedia of Philosophy — Stanford University, Center for the Study of Language & Information, 1995. — ISSN 1095-5054
d:Track:Q824553 d:Track:Q66839005 d:Track:Q41506
↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984

Джерела

Alex Bandy Chocolate and Chess. Unlocking Lakatos. Budapest: Akadémiai Kiadó, 2010. — ISBN 978-963-05-8819-5. (угор.)
Brendan Larvor Lakatos: An Introduction. London: Routledge, 1998). — ISBN 0-415-14276-8. (англ.)
Jancis Long Lakatos in Hungary, Philosophy of the Social Sciences. — 1998. — № 28. — pp. 244—311. (англ.)
John Kadvany Imre Lakatos and the Guises of Reason. — Durham and London: Duke University Press, 2001. — ISBN 0-8223-2659-0; author's web site: http://www.johnkadvany.com [Архівовано 26 квітня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
Teun Koetsier Lakatos' Philosophy of Mathematics: A Historical Approach. — Amsterdam etc.: North Holland, 1991. — ISBN 0-444-88944-2. (англ.)