З 1911 року в японській історіографії Імператори Південної династії почали вважатися представниками головної лінії Імператорського Дому, тому Імператор Ґо-Ен'ю став 5-м Імператором Північної династії періоду Нанбоку-тьо[2]. До того часу Імператори Північної династії розглядалися як законні спадкоємці Імператорського Дому, відповідно Імператор Ґо-Ен'ю називався Імператором Японії.