30 травня 1848 р. брав участь в «народному руському фестині» Руської Ради у м. Станиславів.[3] 1848 року в часі «Весни народів» входив до складу львівського «Собору руських учених».
1858 року очолив Другу українську гімназію у Львові, з 1861 — директор вищої гімназії в Тернополі, 1868 — перший директор Львівської академічної гімназії. Член краєвої шкільної ради.
Його науково-публіцистичні записки:
«Собор учених русинів 19–26 жовтня 1848»,
«Проект органу Матиці»,
«Рік 1848»,
«Зав'язане ради руської в Станіславові. Буча польська»,
«Виклад про слов'янську філософію»,
«З'їзд учених в Львові»,
«Записки руського путешественника», 1864,
«Способи, якими поляки галицькі намагаються розслабити організм народний русинів».
«Перегляд південно-руської історії від 1337 до 1450», 1875,
«Історія України за часів Петра Великого. Павло Полуботок. Петро Калнишевський» — 1886,
«Уступи з історії України і козацтва. Україна перед роком 1646. Дві облоги Львова Хмельницьким (1648 і 1655)»
серія публікацій «Життя знаменитих князів, гетьманів, героїв і інших мужів руських».
Як літератор написав повість «Рогніда-Горислава» та драму «Настася».
Іван Франко повідомляв, що завершував роботу над триактовою політично-літературною комедією «Жаби», в якій мали бути висміяні В. Ільницький, І. Шараневич, О. Огоновський, О. Партицький, В. Площанський. Комедію не надрукували, її рукопис невідомий.[4]
Примітки
↑ абвгдежиклЧеська національна авторитетна база даних
↑Нахлік Є., Кравець О. Барвінський (Барвіньскій, Барвіньский) Володимир Григорович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 80. — ISBN 978-966-914-034-0.