Ікалу́їт (англ. Iqaluit, інук. ᐃᖃᓗᐃᑦ/iqaluit, раніше називався Фробішер-Бей, англ. Frobisher Bay) — столиця і найбільше місто канадської території Нунавут, національної автономії інуїтів (ескімосів). Це найменш населене місто зі всіх столиць канадських провінцій та територій.
Етимологія
Ікалуїт перекладається як «рибне місце» з інуїтської мови[1].
Історія
До прибуття білих територія сьогоднішнього Ікалуїта не мала постійного населення, хоча її регулярно відвідували ескімоські мисливці та рибалки.
В 1576 році англійський дослідник Мартін Фробішер відкрив бухту, на березі якої тепер розташований Ікалуїт. Хоча в 1577 і 1578 роках Фробішер побував тут з новими експедиціями, спроби його знайти тут золото закінчилися невдачею. У зв'язку з суворістю клімату нові землі довгий час не викликали у європейців інтересу з точки зору колонізації.
В 1942 році, у розпал Битви за Атлантику, американськими військовими за погодженням з урядом Канади була заснована авіабаза Фробішер-Бей. Вже після закінчення війни в 1949 році Компанія Гудзонової затоки, залучена створеною військовими інфраструктурою, відкрила тут регіональну штаб-квартиру.
Починаючи з середини 1950-х років населення швидко зростало слідом за будівництвом так званої лінії «Дью», групи радарів раннього попередження, що входили в систему NORAD. В 1959 році в селищі були відкриті школа та поліклініка. В 1963 році американські льотчики покинули Фробішер-Бей, що завдало сильного удару по місцевій економіці. Проте, селище залишалося адміністративним і транспортним центром східної частини Канадської Арктики.
1 січня 1987 року назву поселення було офіційно змінено з Фробішер-Бей на Ікалуїт, що означає «рибне місце» на діалекті інуктітут.
Ікалуїт обраний столицею нової автономної території інуїтів, званої Нунавут. Цей вибір був здійснений в ході референдуму, що проходив на всій території. Статус набув чинності 1 квітня 1999 року. 19 квітня 2001 року Ікалуїту було присвоєно статус міста.
Економіка і транспорт
Переважна більшість жителів міста зайняті в державному секторі — органах влади різних рівнів, установах освіти та охорони здоров'я, на військовій базі. Місто є логістичним центром всієї людської діяльності в східній частині Канадської Арктики.
Міський аеропорт(IATA: YFB, ICAO: CYFB), розташований на околицях Ікалуїта, обслуговує регулярні пасажирські рейси в Оттаву, Монреаль і Єллоунайф, а також місцеву авіацію. Довжина злітно-посадкової смуги аеропорту становить 2 623 метри, що значно перевищує потреби аеропорту. Це пояснюється тим, що аеропорт використовується як запасний для літаків трансполярних маршрутів.
4 лютого 2017 року літак компанії «Авіалінії Антонова» Ан-124 «Руслан» з бортовим номером UR-82007 успішно доставив з Цюриха двигун General Electric GE90 для Boeing 777-300ER авіакомпанії Swiss Airlines.
Завезення вантажів, необхідних для життєдіяльності міста, здійснюється влітку, коли море вільно від крижаного покриву. Товари перевантажуються з кораблів на баржі, оскільки глибина міського порту недостатня для сучасних суден. Плани з будівництва глибоководного порту знаходяться в залежності від результатів ведеться геологорозвідки шельфу.
Взимку місцеві жителі часто переходять по льоду на материкову частину Канади через Гудзонову протоку (близько 100 кілометрів).
Дві спроби (в 1980-х і в 2000-х) запустити в місті автобусний маршрут не увінчалися успіхом, і в даний час громадський транспорт в Ікалуїті відсутній.
Географія
Місто розташовується на південному сході острова Баффінова Земля, на березі Північного Льодовитого океану між бухтою Фробішера та горами Еверет, у зоні вічної мерзлоти.
Ікалуїт знаходиться майже на 1 ° південніше Архангельська, але через холодну Лабрадорську течію клімат субарктичний, дуже суворий. Зима довга і морозна, літо коротке, прохолодне. Район бухти Фробішер є одним з найвологіших місць Канадського Арктичного архіпелагу, більша частина опадів випадає влітку. Взимку в місті бувають сильні вітри (до 130 км/год).
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом полярних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 8.2 °C (46.8 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою -27.5 °С (-17.5 °F).[2]
Клімат Ікалуїта
|
Показник
|
Січ.
|
Лют.
|
Бер.
|
Квіт.
|
Трав.
|
Черв.
|
Лип.
|
Серп.
|
Вер.
|
Жовт.
|
Лист.
|
Груд.
|
Рік
|
Абсолютний максимум, °C
|
3,9
|
5,7
|
4
|
7,2
|
13,3
|
21,7
|
26,1
|
25,5
|
17,2
|
7,3
|
5,6
|
3,4
|
26,1
|
Середній максимум, °C
|
−22,8
|
−23,3
|
−18,3
|
−9,4
|
−1,2
|
6,8
|
12,3
|
10,5
|
5,2
|
−1
|
−8,3
|
−17
|
−5,6
|
Середня температура, °C
|
−26,9
|
−27,5
|
−23,2
|
−14,2
|
−4,4
|
3,6
|
8,2
|
7,1
|
2,6
|
−3,7
|
−12
|
−21,3
|
−9,3
|
Середній мінімум, °C
|
−30,9
|
−31,7
|
−28,1
|
−18,9
|
−7,6
|
0,5
|
4,1
|
3,6
|
−0,1
|
−6,4
|
−15,8
|
−25,5
|
−13,1
|
Абсолютний мінімум, °C
|
−45
|
−45,6
|
−44,7
|
−34,2
|
−26,1
|
−10,2
|
−2,8
|
−2,5
|
−12,8
|
−27,1
|
−36,2
|
−43,4
|
−45,6
|
Норма опадів, мм
|
19.7
|
18.7
|
18.7
|
27.5
|
29.2
|
33
|
51.9
|
69.5
|
55.2
|
33.3
|
27.2
|
19.9
|
403.7
|
Днів з опадами
|
11,9
|
10,6
|
12
|
12,5
|
12,2
|
10,5
|
13,2
|
15
|
15,3
|
15,4
|
14,3
|
11,8
|
154,6
|
Днів з дощем
|
0
|
0,1
|
0
|
0,3
|
1,4
|
7,4
|
12,7
|
16,7
|
10,6
|
2,2
|
0,3
|
0
|
51,6
|
Днів зі снігом
|
12
|
10,7
|
12,5
|
12,8
|
11,6
|
4,7
|
0,1
|
0,6
|
7,5
|
15,3
|
14,5
|
12,1
|
114,3
|
Джерело: Weatherbase
|
Населення
За даними 2016 року в місті проживало 7740 осіб[3]. Ікалуїт стоїть осібно у ряді інших столиць канадських провінцій і територій. Так, він є найменшою за кількістю жителів столицею, але водночас і найшвидкозростаючою. Тільки в Ікалуїті біле населення становить меншість. Крім того, місто є наймолодшим (30,1 рік) і водночас найкримінальнішим з усіх канадських столиць.
Етнічний склад населення (станом на 2006 рік):
Чисельність ескімосів стрімко зростає, як з причини дуже високої народжуваності в сім'ях аборигенів, так і через переселення в місто жителів віддалених ескімоських селищ.
Близько 42 % містян використовують вдома англійську мову, 4 % — французьку, решта — різні ескімоські діалекти.
Галерея
Примітки
| |
---|
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Географія та географічні карти | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|