Народилась 18 травня 1821 року в Мадриді. Була другою дитиною та старшою донькою в родині інфанта Франсіско де Паули де Бурбона та його першої дружини Луїзи Карлотти Бурбон-Сицилійської. Мала старшого брата Франсіско де Асіза, який за кілька місяців пішов з життя. Згодом сімейство поповнилося дев'ятьма молодшими дітьми.
Навесні 1838 року родина переїхала до Франції.[2] Ізабелла навчалася у школі-інтернаті для дівчаток Couvent des Oiseaux в Парижі, звідки втекла зі своїм інструктором верхової їзди, польським графом Ігнатієм Гуровським. Молоді люди попрямували до Брюсселя.
26 січня[3] або 26 червня[4] 1841 року пара побралася у Дуврі. Нареченій було 20 років, нареченому — 29. Ігнатій походив зі шляхетського роду герба Вчолі. Оселилися молодята також в Брюсселі. Наступного року народилася їхня перша донька. Всього у подружжя було восьмеро дітей:
Марія Луїза (1842—1877) — дружина Вісенте Бертрана де Ліса і Дерре, мала п'ятеро дітей;
Карлос (нар. та пом. 1846) помер немовлям;
Марія Ізабелла (1847—1935) був двічі одружена, мала двох синів від першого шлюбу;
Фернандо (1848—1875) одруженим не був, дітей не мав;
Карлос (1854—1856) прожив 2 роки;
Августо (нар. та пом. 1855) помер немовлям;
Луїс (нар. та пом. 1856) помер немовлям;
Марія Крістіна (1860—1901) — дружина віконта Транкозо Бартоломеу да Коста Маседо Жиральдес Барба де Менезеса, мала четверо дітей.
Родина принцеси виступила проти цього шлюбу, але згодом змирилася і призначила їм утримання. Гуровському був дарований титул гранда Іспанії. Перший час подружжя вело усамітнене життя. Однак, у 1846 році брат Ізабелли, Франсіско де Асіз Бурбон, одружився з королевою Іспанії, і бельгійська аристократія більше не мала змоги ігнорувати зовицю монархині. Зрештою, Брюссель дозволив інфанті відвідувати двір та брати участь у суспільному житті. Після смерті королеви Бельгії Луїзи Марії Ізабелла виконувала обов'язки першої леді двору до свого повернення в Іспанію у 1854 році. Згодом сімейство оселилося в Парижі, де Ігнатій був дипломатом при дворі Наполеона III.
Гуровський пішов з життя у квітні 1887 року. Ізабелли не стало 9 травня 1897 року. Обоє були поховані на цвинтарі Пер-Лашез.[5]