Л. Сосюра 1954 року зіграла у фільмі я. Базепяна і С. Параджанова «Андрієш», а 1955 року виконала першу велику роль у картині А. Граніна «Максим Перепелиця». Образ Марійки в «Максимі Перепелиці» став для молодої актриси путівкою в творче життя. Лише одна вона знає, скільки було безсонних ночей переживань після кінопроб, скільки разів перед актором звичайно ставлять традиційне питання: ваш улюблений герой? Образи яскраво свідчать: улюблена героїня — наша сучасниця. Їй вона віддає частку своєї душі, майстерність і талант. Про це промовляють з екрану Марійка з «Максима Перепелиці», Мотря («Далеке й близьке»), Одарка («Перший хлопець»), Дуся («Солдатка»), Хоменко («Шлях до серця»). Для кожного з цих образів актриса зуміла знайти характерний пластичний і психологічний малюнок. Мимоволі згадується роль Ганни у фільмі Т. Левчука «Два роки над прірвою». Скупими, суто пластичними рисами, підкресленням красномовних деталей актриса переконливо передала нікчемність, внутрішню порожнечу запроданки, яка за окраєць хліба служить гітлерівцям, зраджуючи свій народ і вітчизну.