Козловская, Валерия Евгеньевна
В Википедии есть статьи о других людях с фамилией
Козловская .
Вале́рия Евге́ньевна Козло́вская (1889 —1956 ) — украинский археолог , директор Археологического музея ВУАН .
Биография
Родилась 20 июня 1889 года. Отец — Евгений Иванович (?—1913), инженер путей сообщения, мать — Анна Алексеевна (1860—1943), домохозяйка. После окончания гимназии В. Е. Козловская обучалась на историко-филологическом отделении Высших женских курсов в Киеве , где преподавали Ю. А. Кулаковский , В. Н. Перетц , В. Е. Данилевич . В 1911 году по инициативе археолога Н. Ф. Беляшевского ей было поручено упорядочение фондов музея Ф. Р. Штенгеля . В. Е. Козловская приняла участие в создании археологического музея при Высших женских курсах и в 1914 году стала его хранителем. Осенью того же года принята на работу в Киевский художественно-промысловый и научный музей (впоследствии — Всеукраинский исторический музей им. Тараса Шевченко ), заняв должность хранителя археологического отдела[ 2] .
В 1914 году В. Е. Козловская пишет дипломную работу «Славянские курганы и городища как исторический источник» и в 1916 году, сдав государственный экзамен, удостаивается диплома 1-й степени [ 3] . Непродолжительное время преподаёт в Киевском археологическом институте [ 4] . С 1924 года — член Всеукраинского археологического комитета [ 5] . В 1925—1930 годах — глава комиссии по изучению трипольской культуры [ 6] .
В 1926 году вышла замуж за историка Н. М. Ткаченко [укр.] [ 7] .
В 1930—1933 годах — директор Археологического музея ВУАН , в 1932—1933 годах — заведующая сектором феодального общества секции истории материальной культуры ВУАН . Уволена с названных должностей за проявления «буржуазной идеологии», арестована как участница «контрреволюционной организации», но освобождена за отсутствием доказательств[ 8] . Некоторое время была вынуждена работать кассиршей в магазине[ 9] .
В 1936 году В. Е. Козловская вернулась к археологической работе, став научным консультантом комиссии по передаче материалов Института истории материальной культуры АН УССР в фонды Республиканского исторического музея [ 10] . В 1940—1941 годах она была членом комиссии по изучению истории Киева, работала над исследованием «Раннеславянские поселения на территории Киева (VI—VII вв.)»[ 11] .
В 1941 году Козловская не смогла эвакуироваться из Киева, в период немецкой оккупации города работала в археологическом управлении рейхскомиссариата «Украина» , Институте археологии Украинской Академии наук и музее древней истории [ 10] [ 12] . После смерти матери она покинула Киев, некоторое время проживала в Здолбунове , затем во Львове (работала в местном археологическом музее ) и в Кракове . В составе Украинского отделения Айнзацштаба Розенберга занималась инвентаризацией музейных коллекций, вывозимых в Германию . В 1944 году работала в Институте преистории (нем. Landesinstitut für Vor- und Frühgeschichte ) в Хёхштедте , после капитуляции Германии перебралась в Ашаффенбург , где преподавала на курсах украиноведения [ 13] . Проживала в лагере беженцев в Мюнхене , затем в доме престарелых в Розенхайме [ 14] .
В 1949 году В. Е. Козловская переехала в Виннипег , став действительным членом историко-филологического отделения Украинской свободной Академии наук . С 1950 года проживала в США , участвовала в создании «Энциклопедии украиноведения » под руководством В. М. Кубийовича [ 15] .
Научная деятельность
С 1909 года В. Е. Козловская сотрудничала с археологом В. В. Хвойкой , участвуя в проводимых им исследованиях Белгорода Киевского [ 16] . Обследовала археологические памятники у сёл Слободка (1910) и Никольская Слободка (1911)[ 17] . В 1916 году произвела раскопки трипольского поселения близ села Сушковка , в 1919 году занималась изучением славянского могильника у села Вита-Почтовая [ 18] . Работала в археологических экспедициях под руководством Д. И. Яворницкого (1927—1932), Ф. Н. Молчановского (1932), С. С. Магуры (1934) и Т. С. Пассек (1939). Руководила исследованиями памятников бронзовой и железной эпох (Горобиевка , Сеньковка , Пилипча ), трипольской (Веремье , Черепин , Ржищев , Балыки ) и черняховской (Ромашки , Жуковцы , Дедовщина ) культур, древнерусского периода (Киев , Ходоров , Белогородка , Буки , Шарки , Белая Церковь ) и Нового времени (Борисполь )[ 19] [ 20] [ 21] .
Основные работы
Остатки славянского городища и дюнная стоянка неолитической эпохи на озере Буромке Черниговской губ., Сосницкого уезда // Известия Таврической ученой архивной комиссии / под ред. А. И. Маркевича . — Симферополь, 1912. — Вып. 47 . — С. 135—151 .
Славянские курганы и городища как исторический источник / под ред. В. Е. Данилевича . — К. , 1914. — 48 с.
Розкопки 1916 р. біля с. Сушківка Уманського повіту на Київщині (укр.) // Записки історико-філологічної секції Українського наукового товариства в Києві. — Київ, 1918. — Т. XVII . — С. 51—68 .
Археологічні памятки часів князівської доби коло с. Поштова-Віта на Київщині (укр.) // Науковий збірник за рік 1924 = Записки Українського наукового товариства в Київі , тепер Історичної секції Всеукраїнської академії наук / під ред. М. Грушевського . — Київ: Державне видавництво України, 1925. — С. 24—28 . Архивировано 3 декабря 2023 года.
Розкопи у с. Верем’ї у жовтні р. 1925 (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за археологічні досліди року 1925. — Київ, 1926. — С. 51—53 . Архивировано 10 марта 2022 года.
Розкопи на хуторі Гороб’ївка 26/ІХ — 30/ІХ р. 1925 (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за археологічні досліди року 1925. — Київ, 1926. — С. 72—73 . Архивировано 10 марта 2022 года.
Розкопи на території стародавнього Боришпільського городка (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за археологічні досліди року 1925. — Київ, 1926. — С. 92—93 . Архивировано 10 марта 2022 года.
Таврований посуд слов'янської доби (за матеріалами Всеукраїнського Історичного музею ім. Т. Шевченка) (укр.) // Науковий збірник за рік 1926 = Записки Українського наукового товариства в Київі , тепер Історичної секції Всеукраїнської академії наук / під ред. М. Грушевського . — Київ: Державне видавництво України, 1926. — С. 7—14 . Архивировано 8 декабря 2023 года.
Точки трипільської культури біля с. Сушківки на Гуманщині (розкопи року 1916) (укр.) // Трипільська культура на Україні / за ред. В. Козловської, П. Курінного . — Київ: УАН , 1926. — Вип. 1 . — С. 43—66 . Архивировано 3 декабря 2023 года.
Кераміка культури А (з додатком щоденника розкопів р. 1925 у с. Верем'ї) (укр.) // Трипільська культура на Україні / за ред. В. Козловської, П. Курінного . — Київ: УАН , 1926. — Вип. 1 . — С. 139—163 . Архивировано 3 декабря 2023 года.
Відрядження в с. Тулинці Ржищівського району // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 39—40 . Архивировано 3 марта 2022 года.
Розшуки та розкопи на правому березі Дніпра між м. Ржищевим та с. Балики // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 40—44 . Архивировано 3 марта 2022 года.
Розкопи біля с. Сушківки на Гуманщині // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 45—47 . Архивировано 3 марта 2022 года.
Розкопи в Боришпільському районі // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 48—50 . Архивировано 3 марта 2022 года.
Екскурсії й догляд за знахідками під час комунальних робіт у Києві за р. 1926 // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 51—53 . Архивировано 3 марта 2022 года.
Брондзові прикраси з с. Підгірців на Київщині (укр.) // Український музей / гол. ред. П. Курінний . — Київ, 1927. — Т. I . — С. 43—50 .
Сторінка з обсягу культів. Свячений дуб слов’ян-поган (укр.) // Первісне громадянство та його пережитки на Україні / за ред. К. Грушевскої [укр.] . — Київ, 1928. — Вип. 1 . — С. 95—104 .
Неолітичні та трипільські знахідки на Чернігівщині (укр.) // Чернигів і північне Лівобережжя: огляди, розвідки, матеріяли / під ред. М. Грушевського . — Київ: Державне видавництво України, 1928. — С. 42—61 . Архивировано 9 декабря 2023 года.
Срібний скарб часів Великого переселення народів з с. Фатівиж на Чернигівщині (укр.) // Ювілейний збірник на пошану академика Михайла Сергієвича Грушевського / гол. ред. П. А. Тутківський . — Київ: Українська Академія наук , 1928. — Т. I . — С. 44—52 . Архивировано 8 декабря 2023 года.
Провідник по археологічному відділу Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка у Київі (укр.) . — Київ, 1928. — 40 с.
Кремінна сокира-молот з м. Романова кол. Новоград-Волинського повіту на Волині (укр.) // Антропологія [укр.] / ред. А. Носов , М. Рудинський . — Київ: Кабінет антропології ім. Ф. Вовка [укр.] ВУАН , 1929. — Т. II (1928) . — С. 230—232 .
Давні хрести в районі між м. Ржищевим і с. Ходоровим Київської округи (укр.) // Записки Всеукраїнського археологічного комітету . — Київ: ВУАН , 1930. — Т. I . — С. 271—286 . Архивировано 8 декабря 2023 года.
Археологічні досліди на території Дніпрельстану (укр.) // Хроніка археології та мистецтва / за ред. В. Козловськой. — Київ: ВУАК , 1930. — Вип. 1 . — С. 11—20 . Архивировано 8 декабря 2023 года.
Брондзові прикраси з давнього поховання на терені заповідника ім. Заболотного (с. Чоботарка, Тульчинської окр.) (укр.) // Хроніка археології та мистецтва / за ред. В. Козловськой. — Київ: ВУАК , 1930. — Вип. 2 . — С. 31—34 . Архивировано 8 декабря 2023 года.
Новіші археологічні досліди на терені Білоцерківщини (укр.) // Хроніка археології та мистецтва / за ред. В. Козловськой. — Київ: ВУАК , 1930. — Вип. 2 . — С. 39—48 . Архивировано 8 декабря 2023 года.
Місця найважливіших розкопів Київського Акрополя (укр.) // Київ: провідник / за ред. Ф. Ернста . — Київ: ВУАН , 1930. — С. 344—349 . Архивировано 9 декабря 2023 года.
Розкопи р. 1930 в Києві на горі Дитинці (укр.) // Хроніка археології та мистецтва / за ред. В. Козловськой. — Київ: ВУАК , 1931. — Вип. 3 . — С. 49—52 . Архивировано 8 декабря 2023 года.
З науково-дослідчої роботи комісії ВУАК'у для виучування трипільскої культури (укр.) // Хроніка археології та мистецтва / за ред. В. Козловськой. — Київ: ВУАК , 1931. — Вип. 3 . — С. 82—83 . Архивировано 6 августа 2016 года.
Новое в археологии Украины // Вестник знания . — 1931. — № 17—18 . — С. 901—906 .
Нові напрямки в археологічній роботі Всеукраїнського археологічного комітету ВУАН у 1931 р. (укр.) // Україна . — 1932. — № 1—2 . — С. 193 . Архивировано 9 декабря 2023 года.
Археологічний музей ВУАН (укр.) // Україна . — 1932. — № 1—2 . — С. 194 . Архивировано 9 декабря 2023 года.
Розкопи в Києві на горі Кисілівці в 1940 р. (укр.) // Археологія / відп. ред. П. Єфіменко . — Київ: Вид-во АН УРСР , 1947. — Т. I . — С. 141—151 . Архивировано 8 декабря 2023 года.
Місце знахідки цегли з Володимировим знаменом (укр.) // Рід та знамено [укр.] . — 1947. — № 1 . — С. 17 . Архивировано 10 марта 2022 года.
Клейна на посуді князівської доби (укр.) // Рід та знамено [укр.] . — 1947. — № 2 . — С. 9—16 . Архивировано 10 марта 2022 года.
Примечания
↑ Яненко, 2016 , с. 44—45.
↑ Павлова, 2007 , с. 70—72.
↑ Павлова, 2007 , с. 72.
↑ Павлова, 2007 , с. 73—74.
↑ Яненко, 2016 , с. 33.
↑ Відейко М. Ю. Організаційний експеримент: Трипільська комісія (укр.) // Археологія і давня історія України. — 2012. — Вип. 9 . — С. 84—92 . Архивировано 26 марта 2022 года.
↑ Попельницька, 2020 , с. 130, прим. 4.
↑ Павлова, 2007 , с. 76—77.
↑ Яненко, 2016 , с. 89.
↑ 1 2 Павлова, 2007 , с. 78.
↑ Павлова, 2007 , с. 75—76.
↑ Сорокіна, Завальна, Радієвська, 2016 .
↑ Павлова, 2007 , с. 79—80.
↑ Білокінь, 2007 .
↑ Павлова, 2007 , с. 80.
↑ Павлова, 2007 , с. 71.
↑ Козловська, 1928 , с. 44—47.
↑ Павлова, 2007 , с. 72—73.
↑ Пассек Т. , Безвенглинский Б. Новые открытия Трипольской археологической экспедиции в 1939 г. // Вестник древней истории . — 1939. — № 4 (9) . — С. 186—192 . Архивировано 12 декабря 2023 года.
↑ Павлова, 2007 , с. 74—76.
↑ Яненко, 2016 , с. 88—89, 156—157.
Литература
Петраускас О. В. Могильник та поселення черняхівської культури біля с. Дідівщина (за матеріалами розкопок Валерії Козловської) (укр.) // Археологія . — 2001. — № 2 . — С. 111—121 . Архивировано 10 февраля 2015 года.
Білокінь С. І. Козловська Валерія Євгенівна (укр.) // Енциклопедія історії України . — Київ: Наукова думка , 2007. — Т. 4 . — С. 437 .
Павлова B. B. Сторінки життя та наукова діяльність B. C. Козловської (укр.) // Археологія . — 2007. — № 4 . — С. 70—83 . Архивировано 10 февраля 2015 года.
Сорокіна С., Завальна О., Радієвська Т. Музей до- і ранньої історії у Києві (1942—1943): структура та персональний склад (укр.) // Науковий вісник Національного музею історії України / відп. ред. Б. К. Патриляк. — Київ: Національний музей історії України , 2016. — Вип. 1. — Ч. 1 . — С. 210—229 .
Якімова І. В. Феномен гендерної археології на теренах України на зламі епох (друга половина ХІХ — 1930-ті рр.): дис. ... канд. іст. наук (укр.) . — Дніпро: Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара , 2016. Архивировано 9 декабря 2023 года.
Яненко А. Історія музейної археології УСРР (1919—1934) (укр.) / наук. ред. Н. Абашина. — Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник , 2016. — 368 с.
Радієвська Т., Себта Т., Сорокіна С. Документи свідчать: вивезення на захід збірок Крайового музею до- і ранньої історії в Києві у 1943—1945 роках (укр.) // Український археографічний щорічник / гол. ред. Г. Папакін . — Київ: Українські Пропілеї, 2018. — Т. 24/25 , вип. 21/22 . — С. 799—860 . Архивировано 4 декабря 2022 года.
Попельницька О. О. Листи археолога В. Є. Козловської до краєзнавця С. Л. Дроздова (за матеріалами архіву Національного музею історії України) (укр.) // Археологія . — 2020. — № 4 . — С. 128—137 . Архивировано 4 марта 2022 года.
Новак О. С. Унормування професійної діяльності пам’яткоохоронців у радянській Україні (1919 — 1930-ті роки): дис. ... докт. філософії (укр.) . — Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна , 2023. Архивировано 6 ноября 2023 года.