Молчановский, Феодосий Николаевич
В Википедии есть статьи о других людях с фамилией
Молчановский .
Феодо́сий Никола́евич Молчановский (1899 —1938 ) — советский археолог и музейный работник.
Биография
Родился в селе Берестовец в семье священника[ 1] . В 1913 году окончил Уманское духовное училище , обучался сперва в Киевской , а затем в Одесской духовных семинариях. На протяжении 1918—1925 годов преподавал и заведовал школами в Берестовце, Краснополке , Верхнячке . В 1925 году направлен в Бердичев для организации окружного музея и архива. В 1926—1928 годах — директор, в 1928—1932 годах — заместитель директора по научной работе Бердичевского историко-культурного музея-заповедника . В 1933 году приглашён на работу в секцию истории материальной культуры ВУАН (с 1934 года — Институт истории материальной культуры ), где возглавил сектор феодального общества. В дальнейшем занимал должность учёного секретаря института, вёл семинар по вопросам методики полевых исследований[ 2] . Состоял в комиссии, принявшей решение о сносе Михайловского Златоверхого собора [ 3] [ 4] . В ходе исследований Софийского собора возвратил мощи киевского митрополита Рафаила (Заборовского) в гробницу, чем способствовал их сохранению[ 5] .
В 1938 году обвинён в принадлежности к «антисоветской националистической организации», арестован и помещён в Лукьяновскую тюрьму [ 2] . При допросах Молчановский был вынужден свидетельствовать против бывшего директора Института истории материальной культуры Ф. А. Козубовского и других своих коллег[ 6] . 8 мая «тройкой » при Киевском областном управлении НКВД он был приговорён к высшей мере наказания . Расстрелян 10 мая 1938 года в Быковнянском лесу [ 2] .
Посмертно реабилитирован 12 мая 1971 года постановлением президиума Киевского областного суда[ 2] .
Научная деятельность
В 1923 году участвовал в исследованиях поселений и могильников белогрудовской культуры под руководством П. П. Куринного , в 1924 году предпринимал самостоятельные разведки поселений трипольской культуры на Уманщине [ 7] . В 1926—1929 годах обследовал территорию позднейших Бердичевского , Любарского и Ружинского районов Житомирской области , самостоятельно и совместно с П. П. Куринным занимался раскопками памятников от палеолита до Нового времени . В 1929 году приступил к многолетним раскопкам древнерусского Райковецкого городища [ 8] [ 9] [ 10] . С этого же времени систематически принимал участие в изучении Ольвии [ 11] [ 12] , в 1930—1932 годах работал в составе Бужской археологической экспедиции под руководством Ф. А. Козубовского [ 13] . В 1931 году обследовал городище Колодяжина и другие памятники в районе Любара и Бердичева[ 14] , в 1933 году руководил Южно-Киевской областной комплексной экспедицией[ 15] . Осуществил масштабные археологические исследования Коростеня (1934)[ 16] [ 17] , Киева (1934—1937)[ 18] [ 19] [ 20] [ 21] [ 22] , Вышгорода (1934—1937)[ 23] [ 24] [ 25] , Городска (1936—1937)[ 26] .
После ареста и казни Ф. Н. Молчановского многие его научные разработки использовались В. К. Гончаровым, Л. А. Голубевой, В. И. Довженком , Г. Ф. Корзухиной , М. К. Каргером без прямого упоминания имени исследователя[ 1] [ 27] [ 28] .
Публикации
Бердичівський соціально-історичний музей імени т. Дзержинського (відкрито 14/XI 26 р.) (укр.) // Український музей / гол. ред. П. Курінний . — Зб. I. — Київ, 1927. — С. 247—248 .
Бердичівський державний історико-культурний заповідник: провідник (укр.) . — Харків: Пролетар, 1931. — 52 с. Архивировано 2 декабря 2023 года.
Класова суть речевого ритуалу в похованнях XVII—XVIII ст.: за матеріалами археологічних розкопів у м. Бердичеві 1929 р. (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 1. — Київ: Вид-во ВУАН , 1934. — С. 125—134 .
Проти класововорожої контрабанди в науці: з приводу «Записок Всеукраїнського археологічного комітету » (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 1. — Київ: Вид-во ВУАН , 1934. — С. 171—181 .
Райковецька державна археологічна експедиція 1933 року (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 1. — Київ: Вид-во ВУАН , 1934. — С. 210—211 .
Обработка металла на Украине в XII—XIII вв. по материалам Райковецкого городища // Проблемы истории докапиталистических обществ. — 1934. — № 5 . — С. 83—92 .
Археологічні дослідження в Києві (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 3—4. — Київ: Вид-во ВУАН , 1935. — С. 104—105 . Архивировано 26 марта 2023 года.
Робота Райковецької археологічної експедиції 1934 року (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 3—4. — Київ: Вид-во ВУАН , 1935. — С. 105 . Архивировано 26 марта 2023 года.
Чергові методологічні питання трипільської проблеми (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 5—6. — Київ: Вид-во ВУАН , 1935. — С. 65—86 . Архивировано 26 марта 2023 года.
Райковецьке городище ХІ—ХІІІ ст. (попереднє повідомлення про дослідження городища за 1929—1934 рр.) (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 5—6. — Київ: Вид-во ВУАН , 1935. — С. 125—176 . Архивировано 26 марта 2023 года.
Експедиційні роботи Інституту історії матеріальної культури в 1935 р. (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 5—6. — Київ: Вид-во ВУАН , 1935. — С. 209—210 . Архивировано 26 марта 2023 года.
Ячменьов М., Мовчанівський Ф. Нові археологічні розкопки у Києві (укр.) // Соціалістичний Київ . — 1936. — № 7—8 . — С. 57—60 .
Матеріали дослідної роботи Райковецької археологічної експедиції в 1934 р. (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. М. І. Ячменьов. — Кн. 2. — Київ: Вид-во АН УРСР , 1937. — С. 35—65 . Архивировано 26 марта 2023 года.
Археологічна розвідка на території кол. Михайлівського собору в Києві (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. М. І. Ячменьов. — Кн. 2. — Київ: Вид-во АН УРСР , 1937. — С. 123—127 . Архивировано 26 марта 2023 года.
Примечания
↑ 1 2 Беляєва, Калюк, 1989 , с. 125.
↑ 1 2 3 4 Яненко, 2016 , с. 91.
↑ Новак, 2023 , с. 206—207.
↑ Костючок О., Латуха Т. Стенограма наради щодо питання зняття мозаїк і фресок Михайлівського монастиря, яка відбулася 4 серпня 1934 року (укр.) // Ruthenica / наук. ред. В. Ричка , О. Толочко . — Київ: Lаurus, 2012. — Т. XI . — С. 130—146 . Архивировано 2 декабря 2023 года.
↑ Барсукова О. Вважалися знищеними радянською владою: у Софії Київській знайшли мощі митрополита Заборовського (укр.) . УП .Життя (30 мая 2022). Дата обращения: 2 декабря 2023. Архивировано 30 мая 2022 года.
↑ Новак, 2023 , с. 208.
↑ Павленко, 2017 , с. 138.
↑ Яненко, 2016 , с. 90—91.
↑ Павленко, 2017 , с. 139—159.
↑ Курінний П. Раєцька могила на Бардичівщині (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 71—78 . Архивировано 3 марта 2022 года.
↑ Павленко, 2017 , с. 159.
↑ Каряка О. В. Вплив радянської ідеології на археологічні дослідження в Ольвійській експедиції в середині 30-х років XX ст. (укр.) // Археологія і давня історія України. — 2017. — Вип. 4 (25) . — С. 71—77 . Архивировано 2 декабря 2023 года.
↑ Товкайло М. Т. Слідами Бозької археологічної експедиції 1930—1932 рр. (укр.) // Археологія і давня історія України. — 2017. — Вип. 4 (25) . — С. 56—70 . Архивировано 2 декабря 2023 года.
↑ Павленко, 2017 , с. 159—161.
↑ Беляєва, Калюк, 1989 , с. 127.
↑ Козубовський, 1934 , с. 43—44.
↑ Латуха, 2013 , с. 218.
↑ Козубовський, 1934 , с. 46—47.
↑ Ячменьов, Телічко, 1937 , с. 67—70.
↑ Каргер М. К. Древний Киев: очерки по истории материальной культуры древнерусского города / отв. ред. А. Л. Монгайт . — М. —Л. : Изд-во АН СССР , 1958. — Т. I. — С. 59, 83—86, 100—104, 109—111, 132, 151—152, 178—182, 196—198, 205—208, 218—220, 223—224, 295—298, 400—401, 413, 535. Архивировано 4 декабря 2023 года.
↑ Іванисько, 2003 .
↑ Івакін В. Г. Історія археологічних досліджень давньоруських поховальних пам’яток Києва (укр.) // Древности 2011. — Харьков: ООО «НТМТ», 2011. — Вип. 10 . — С. 305 . Архивировано 2 июля 2022 года.
↑ Козубовський, 1934 , с. 41—42.
↑ Ячменьов, Телічко, 1937 , с. 70.
↑ Шовкопляс, 2000 .
↑ Латуха, 2013 , с. 218—222.
↑ Шовкопляс, 2000 , с. 183.
↑ Андрєєв В. Віктор Петров та його діяльність під час «перебудови» української академічної науки (1930-ті рр.): внесок в археологію (укр.) // Scriptorium nostrum. — 2018. — № 2 (11) . — С. 24 . Архивировано 2 декабря 2023 года.
Литература
Козубовський Ф. А. Експедиційні дослідження Інституту матеріальної культури ВУАН 1934 року (укр.) // Вісті Всеукраїнської Академії наук . — 1934. — № 8—9 . — С. 40—50 . Архивировано 2 декабря 2023 года.
Ячменьов М. І., Телічко В. П. Археологічні експедиції Інституту історії матеріальної культури в 1936 році (укр.) // Вісті Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки . — 1937. — № 1 . — С. 67—78 . Архивировано 2 декабря 2023 года.
Беляєва С. О. , Калюк О. П. Т. М. Мовчанівський. Сторінки наукової біографії (укр.) // Археологія . — 1989. — № 2 . — С. 125—130 . Архивировано 10 февраля 2015 года.
Шовкопляс Г. М. Вишгород і його замовчувані дослідники (укр.) // Археологічні відкриття в Україні 1994—1996 років / відп. ред. М. Ю. Відейко . — Київ: Прайм, 2000. — С. 181—185 . Архивировано 20 апреля 2022 года.
Іванисько С. Археологічні дослідження Софійського собору в 1936 р. під керівництвом Мовчанівського Т. М. (укр.) // Проблеми та досвід вивчення, захисту, збереження і використання архітектурної спадщини: матеріали Перших науково-практичних Софійських читань. — Київ: Фенікс, 2003. — С. 105—108 .
Білокінь С. Про видання, заборонені на стадії верстки, або тиражі яких було знищено, 1920—1941 (укр.) // До джерел: збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Київ—Львів, 2004. — Т. II . — С. 554—602 . Архивировано 2 декабря 2023 года.
Михайлов К. А., Елшин Д. Д. Новые архивные материалы по археологическому изучению древнего Киева // Археологические вести / отв. ред. Е. Н. Носов . — СПб. : Дмитрий Буланин , 2004. — Вып. 11 . — С. 226—232 .
Латуха Т. И. Исследования Ф. Н. Мовчановского в Полесье (по документам Научного архива Института археологии НАН Украины) // Археологія і давня історія України. — 2013. — Вып. 11 . — С. 215—223 . Архивировано 24 мая 2023 года.
Козюба В. Дослідження Десятинної церкви і прилеглої території у 1936—1939 роках (короткий огляд негативів розкопок з Наукового архіву ІА НАН України) (укр.) // Opus mixtum. — 2015. — Вип. 3 . — С. 27—36 . Архивировано 16 мая 2018 года.
Яненко А. Історія музейної археології УСРР (1919—1934) (укр.) / наук. ред. Н. Абашина. — Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник , 2016. — 368 с.
Павленко Л. В., Павленко С. В. Бердичівський державний історико-культурний заповідник у другій половині 20-х — на початку 30-х рр. ХХ ст.: археологічний аспект діяльності (укр.) // Археологія і давня історія України. — 2017. — Вип. 4 (25) . — С. 136—182 .
Йолшин Д. Неопублікована стаття про розкопки 1937 року в садибі Художньої школи (Десятинної церкви) в Києві (укр.) // Opus mixtum. — 2021. — Вип. 9 . — С. 47—60 . Архивировано 15 апреля 2022 года.
Новак О. С. Унормування професійної діяльності пам’яткоохоронців у радянській Україні (1919 — 1930-ті роки): дис. ... докт. філософії (укр.) . — Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна , 2023. Архивировано 6 ноября 2023 года.