PROFILPELAJAR.COM

Ґат
	Основні дані
	31°41′59″ пн. ш. 34°50′49″ сх. д. / 31.69972° пн. ш. 34.84694° сх. д.
Країна	Ізраїль
Часовий пояс	Israel Standard Time, Israel Summer Time, Asia/Jerusalem, UTC+2, UTC+3 (Ізраїль)
GeoNames	295076
	Міська влада
	Мапа
	Ґат у Вікісховищі

Гат (івр. גת, Ґат — винодавильня) — давнє філістимське місто, одне з п'яти царських міст, що згадуються в Біблії (Нав. 13:3, 1 Цар. 6:17).

Історія

Місто вперше згадується на одній з глиняних табличок Амарнського архіву (EA 278–280, XIV ст. до н. е.).

За Біблією, сюди з Ашдоду було перенесено Ковчег Заповіту, а звідси — в Екрон, внаслідок наростів та виразок, що з'явилися на людях, які охороняли Ковчег (1 Цар.5 :1-12). Ґат був батьківщиною Голіафа (1 Цар.17: 4,23), в ньому також тимчасово перебував Давид, коли ховався від Саула. Слуги Ахіша, ґатського правителя, упізнали в особі Давида царя, якому «співали в хороводах і говорили: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч». Давид, остерігаючись переслідування Ахіша (1Цар.21 :10-15), врятувався тим, що прикинувсь божевільним на очах у ґатян і креслив на дверях (кидався на руки свої) і пускав слину свою на свою бороду. Згодом Ґат був захоплений сирійцями (4 Цар 12:17).

Біблійний Ґат був розташований на височині (нині Телл-Ес-Сафієр) й займав міцну позицію (4 Цар.11: 8) на кордоні філістимлян з коліном Юдиним. Часті війни, мабуть, рано зруйнували Ґат, оскільки про нього вже не згадують пізніші (або т. з. «малі») пророки (Соф.2: 4, Зах.9 :5-6) в числі інших царських міст філістимських.

Величні руїни замку та залишки деяких житлових будівель свідчать про значення міста в минулому, та чи належать ці руїни до ранньої історії Гату, невідомо, оскільки про них згадується лише в часи хрестових походів.

У Біблії

Перша книга Самуїла, гл. 27^[1]:

І осівся Давид з Ахішем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелітка Ахіноан та Авіґаїл, колишня жінка Навалова, кармелітка.

Примітки

↑ Біблія Огієнка. Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 8 травня 2012.

Література

Israel Finkelstein, Neil Asher Silberman: David und Salomo. C. H.Beck, München 2006, S. 38f. ISBN 3-406-54676-5
Aren Maeir: The historical background and dating of Amos VI 2. An archaeological perspective from Tell es-Safi/Gath. In: Vetus Testamentum. Leiden 54.2004,3, 319–334. ISSN 0083-5889
Aren Maeir: 2005. Tell es-Safi/Gath Archaeological Project. Jahrbuch des Deutschen Evangelischen Instituts für Altertumswissenschaft des Heiligen Landes 9/10: 185-86
Rainey, A. 1975. «The Identification of Philistine Gath — a Problem in Source Analysis for Historical Geography.» Eretz Israel 12:63*-76*.
Schniedewind, W. 1998. «The Geopolitical History of Philistine Gath.» Bulletin of the American Schools of Oriental Research 309:69-77.
Zukerman, A., and Shai, I. 2006. «The Royal City of the Philistines» in the «Azekah Inscription» and the History of Gath in the Eighth Century BCE. Ugarit-Forschungen 38: 729–816.