PROFILPELAJAR.COM

Ґад Фредерік Клемент
Ґад Фредерік Клемент
Gad Frederik Clement
Народження	9 липня 1867; Фредеріксберг, Данія
Смерть	7 січня 1933 (65 років)
	Копенгаген
Країна	Королівство Данія
Жанр	художник
Навчання	Данська королівська академія витончених мистецтв і Kunstnernes Frie Studieskolerd
Діяльність	художник
Напрямок	символізм, імпресіонізм
Вплив	Поль Гоген, Поль Сезан
Вчитель	Holger Grønvoldd, Лауріц Туксен і Frans Schwartzd
У шлюбі з	Тупсі Клемент
Роботи в колекції	Державний музей мистецтв і Skagens Museumd
Автограф
	Ґад Фредерік Клемент у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клемент.

Ґад Фредерік Клемент (дан. Gad Frederik Clement, часто G. F. Clement, 1867—1933) — данський художник. Зіткнувшись спершу з французькими символістами, він пізніше захопився періодом італійського Відродження, а згодом працював у більш спокійному стилі реалізму в Скагені та Чивіта-д'Антіно.

Молодість і освіта

Народився у Фредеріксберзі в сім'ї бухгалтера. Після навчання у ролі домашнього художника вивчав мистецтво під керівництвом Ганса Ґронвольда (Hans Grønvold) у Технічній школі Копенгагена (1883–1885). Пізніше навчався у Данській королівській академії витончених мистецтв, яку закінчив у 1888 році. Далі навчався у Лауріца Туксена (Laurits Tuxen) та Франса Шварца (Frans Schwartz) у Вільній школі художників Kunstnernes Frie Studieskoler (1888–92).^[2]

Творчість

У ранні роки Клемент був під значним впливом свого друга Могенса Балліна (Mogens Ballin), який познайомив його з модерновими французькими символістами. У 1890 році його представили Полю Гогену та його друзям у Франції, завдяки чому Клемент почав спілкуватися з Йоганном Йоргенсеном (Johannes Jørgensen), що працював у символістському журналі Taarnet. Символізм чітко проглядається у роботі Клемента Den hellige Frans og de tre hvide jomfruer та інших, які виставлялися у Kunsthal Charlottenborg у 1893.

Однак подорожі до Італії з 1890 року скоро захопили його мистецтвом італійського ренесансу — він копіює роботи Мазаччо та Лоренцо ді Креді. Чіткість і кольорову гаму цього стилю можна побачити у картинах Portræt af en landsbypræst, pastor Vaupell (1894) та Fru Bertha Brandstrup (1898). На початку наступного століття Клемент відходить від цього вимогливого стилю і віддає перевагу більш спокійному реалізму.^[2]^[3]

Він починає зосереджуватися на пейзажах, особливо в Італії, де він подорожує до Риму, а також у Чивіта-д'Антіно у 1900—1904 роках. Також він стає частим відвідувачем спільноти художників у Скагені на півночі Ютландії, де вони з дружиною Тупсі часто бували у компанії Лауріца Туксена та Віґґо Йогансена (Viggo Johansen). З 1920 року подружжя літо переважно проводять в Італії.^[3] Крім ландшафтів, він також малює портрети, квіти та інтер'єри. Те, як він зображає дітей, розкриває несентиментальне розуміння художником героїв своїх картин.^[2]

Сім'я

У 1902 році, у Римі, Клемент одружується з норвезькою художницею на ім'я Марта Кароліна Єбе (відома далі як Тупсі Клемент), яка разом з ним їздила щоліта до Скагена і згодом в Італію.^[4] Тупсі Клемент пережила чоловіка; дітей у них не було.^[2]