Ященко Леопольд Іванович
Основна інформація
Дата народження	2 червня 1928(1928-06-02) або 1928[1]
Місце народження	Київ, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	2 квітня 2016(2016-04-02) або 2016[1]
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Національність	Україна
Професія	диригент, композитор, музикознавець
Освіта	Київська консерваторія
Жанр	українські народні пісні
Колективи	Етнографічний хор «Гомін»
Нагороди

Леопо́льд Іва́нович Я́щенко (* 2 червня 1928, Київ — 2 квітня 2016) — український музикознавець, фольклорист, диригент, композитор. Кандидат мистецтвознавства (1961). Засновник та керівник хору «Гомін» (1969). Лауреат Шевченківської премії (1993).

Народився 2 червня 1928 року в Києві.

У 1947–1949 навчався у Київському державному музичному училищі ім. Р. Глієра, у 1954 закінчив історико-теоретичний факультет Київської консерваторії, у 1957 — аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

З листопада 1957 по грудень 1962 обіймав посаду молодшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. У 1961 захистив кандидатську дисертацію на тему «Українське народне багатоголосся». У 1962 став старшим науковим співробітником відділу фольклористики.

1968 — був звільнений з посади через підписання колективного листа української громадськості до ЦК КПРС з приводу закритих судових процесів над інакодумцями. Перейшов на творчу роботу.

У 1969 організував етнографічний хор «Гомін», метою якого було відродження у Києві українського календарного фольклору, народних звичаїв і свят: колядок, щедрівок, веснянок, святкування Купала тощо. Проте 28 вересня 1971 Леопольда Ященко було виключено із Спілки композиторів України за «ідейні помилки, припущені в керівництві хором», а хор ліквідовано як «націоналістичний». Того ж року Л.Ященка виключили зі Спілки композиторів СРСР за «націоналістичну діяльність».

Відтак Л. Ященко працював методистом-організатором, а в 1972–1973 — завідувачем дитячого сектору при Будинку композиторів України, у 1975–1976 керував фольклорним ансамблем при Київському інституті народного господарства. Перебуваючи в опалі, працював маляром 3-го розряду будівельної бригади на заводі «Молния» (Баришівка), теслярем у радгоспі «Рославичі».

У 1984 став керівником Клубу народної хорової пісні, того ж року організував етнографічний хор, який співав на алеях Гідропарку. У 1985 хор приписали до Будинку культури «Київметробуду», а в 1988 йому повернули назву «Гомін». У 1989 Леопольда Ященка поновили у Спілці композиторів України, а хор «Гомін» першим у Києві публічно виконав національний гімн «Ще не вмерла Україна».

У 1992 вступив до Національної всеукраїнської музичної спілки.

У червні 1997 в Києві зареєстровано нове громадське об'єднання: Клуб шанувальників народної пісні «Гомін». У його складі під керівництвом Леопольда Івановича працюють: хор «Гомін», академічний ансамбль «Криниця» (при Будинку вчених), чоловічий гурт «Козаки» та гурт музик «Родина Вербовецьких».

2 квітня 2016 року Леопольд Іванович помер у Києві на 87-му році життя залишивши у спадок десятиліття невпинної роботи по відродженню та розповсюдженню української пісні та фольклору, українських народних звичаїв та свят в Україні.^[2]

• Батько — Іван Якович Ященко (1903—1944), інженер-електрик
• Мати — Галина Митрофанівна (1901—1931), учителька української мови і літератури
• Дружина — Орел Лідія Григорівна (нар. 1937), етнограф, провідний спеціаліст Музею народної архітектури та побуту України
• Син — Іван (нар. 09.07.1959), перекладач з анґлійської та італійської мов
• Син — Тарас^[de] (07.01.1964 — 16.03.2017), композитор, піаніст

Видання й публікації // Леопольд Ященко: життя для Пісні

• «П. Д. Демуцький (нарис про життя і творчість)» (1957),
• «Г. Г. Верьовка (нарис про життя і творчість)» (1965),
• «Українське народне багатоголосся» (1962).
• «Державна заслужена капела бандуристів Української РСР» Музична Україна, Київ — 1970 78С(С2)2 Я97
• «Україна в обрядах на межі тисячоліть» (добірка пісень; 2001),
• «Українська родина» (добірка пісень; 2000),
• «Пісні Черкащини» (збірник; 2004),
• «Шевченків край» (добірка пісень; 2005),
• «Колядки та щедрівки» (репертуарний збірник, 2005),
• «Красна весна, тихе літо» (репертуарний збірник, 2007)

• «Українські народні романси» / Упорядкування, передмова та примітки Леопольда Ященка. Відповідальний редактор Микола Гордійчук. Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. – 411 c.
• «Буковинські народні пісні» (1963)
• «Українське народне багатоголосся» (1963)

• кантата «Поема про Україну» (1954),
• пісні та хори на власні тексти,
• обробки народних пісень,
• понад 100 статей з питань музичної культури та фольклору, сценаріїв фольклорних свят, музичних творів.

• Премія ім. П.Чубинського (1992)
• Шевченківська премія (1993) за активну діяльність щодо збереження, відродження та популяризації української народної творчості.

• 8 грудня 2022 року Київська міська рада перейменувала провулок Василя Жуковського на провулок Леопольда Ященка.^[3]

• Леопольд Ященко і його славетний хор «Гомін» — велична епоха відродження традицій національного співу. Збірка спогадів і матеріалів. Упорядники Лідія Орел, Анатолій Сєриков. — Київ, Міжнародний інститут українознавчих студій, 2024. — 512 с. — ISBN 978-617-8259-06-8
• Про автора // Леопольд Ященко: життя для Пісні
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 10.
• Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 664—666.
• Леопольд Ященко — пісні, біографія [Архівовано 30 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Ященко Леопольд Іванович на сайті НСКУ [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Леопольд Ященко [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.]
• Біографія на сайті Комітету Національної премії ім. Т. Г. Шевченка [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Леопольд Ященко: автобіографія [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
• «Співаймо разом!..» (з історії та життєвої філософії хору «Гомін») [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Стаття «Дивак» − Валерій Ясиновський, 1991 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Пішов з життя дисидент і народний артист Леопольд Ященко

До 85-річчя від дня народження // стор. 21-22, Культура. Бібліогpафічний список, випуск 6, 2013.

• Прапороносець української пісні // Надія Кир'ян. Фото Георгія Лук'янчука. Слово Просвіти, 23 (712), 13–19 червня 2013. – С. 5.
• Лицар народної пісні: [творчий портрет діяча] // Олена Кощенко. Сільські Вісті. – 2013. – 6 червня.
• Велика чаша життя: ювіляр про свою професійну діяльність // Спілкувався Петро Шульга. Фото Олександра Литвиненка. Слово Просвіти. – 21 (710), 30 травня — 5 червня 2013. – С. 11.

90 років

• Лідія Орел. Леопольд Ященко: штрихи до портрета // homin, 24.05.2018