Павло Джибраелович Яшвілі народився у селі Аргветі.
З 1 вересня 1900 року навчався в Кутаїській класичній гімназії. Там же навчалися видні представники майбутнього літературного колективу «Блюзу»: Валеріан Гапріндашвілі та Тіціан Табідзе. І так сильний націонал-патріотичний дух школярів класичних гімназій був ще більше зміцнений наближенням революції 1905 року.
З 1911 року поет продовжив навчання в Анапі — в приватній гімназії. У 1913 році Паоло поїхав до Парижа і вступив до Художнього інституту в Луврі.
Після встановлення Радянської влади в Грузії поезія Яшвілі почала схилятися до реалізму. У 1920-ті роки. було видано збірку віршів «Нова Колхіда» з пафосними творами на честь соціалізму («Інженерам поезії», «Леніну», «Тбілісі», «Самгірським будівельникам»).[1]
Окрім поезії Паоло Яшвілі був і громадським діячем — у 1924 році Яшвілі став кандидатом у члени ЦВК Грузії, з 1934 — член Закавказького ЦВК.
Паоло Яшвілі застрелився під час погромних зборів у Будинку письменників Грузії (вулиця Мачабелі, 13[2]), на порядку денному стояло питання «про політичну пильність». Він наклав на себе руки з зброї, яку йому подарував Табідзе (спочатку Тіціан хотів зробити подарунок С.Єсеніну).
