Народився в Одесі в сім'ї робітника-залізничника. Друкувався з 1938.
У 1939 році призваний до Війська Польського, служив у морській піхоті. Після початку II світової війни, у вересні того ж року потрапив під Гдинею до німецького полону, в 1941 році втік та повернувся до Білорусі і приєднався до партизанів. У 1942 році Я. Бриль став зв'язковим партизанської бригади імені Жукова Барановичського з'єднання, а в 1944 — розвідником партизанської бригади «Комсомолець». Редагував газету «Сцяг свабоды» Мирського підпільного райкому партії та сатиричний листок «Партызанскі жыгала». Після звільнення Білорусі працював редактором районної газети в селищі Мир, літературним співробітником газети-плаката «Раздавім фашысцкую гадзіну», завідував відділом редакції журналу «Вожык».
Перша книга «Оповідання» (1946). Тяжке минуле, визвольна боротьба трудящих Білорусі, побудова колгоспного ладу — основні теми творів Бриль. Найкращі з них — роман «Кордон» (1949), повість «У Заболотті світає» (1951, Сталінська премія, 1952), «На Бистринці» (1954), нарис «Серце комуніста» (1957). Бриль перекладав твори Остапа Вишні, Петра Козланюка та інших.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
