Я́кість приро́дного середо́вища люди́ни (я́кість довкі́лля) — означає збереження екологічної рівноваги в ньому у такому вигляді, щоб люди могли жити і розвиватися як біологічні істоти. Цього можна досягти, якщо під час освоєння природи у процесі виробництва виходити з розуміння обмеженості можливостей біосфери.

Окрім рівня забруднення атмосферного повітря та води, капітальних вкладень на заходи з охорони та раціонального використання природних ресурсів, до показників якості довкілля варто зарахувати також і якість природно-кліматичних умов, інтегрувальну характеристику складу й обсягу природно-сировинних ресурсів, сучасні фізико-географічні явища та процеси.

• Екологічна якість навколишнього природного середовища // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 78.
• Шкала якості середовища життя людини // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 191.

Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.