Явище низькотемпературного перетворення ядерної матерії

Явище низькотемпературного перетворення ядерної матерії (англ. low temperature nuclear matter transformation effect) — ініціація електромагнітним імпульсом самопідсилюючого кумулятивного процесу вибухового стиснення матеріалу мішені до ядерної надгустини, при якій в результаті повного ядерного переродження матерії стало можливим перетворення одних (наприклад, радіоактивних) ізотопів в інші (наприклад, стабільні) [1] [2].

Експерименти здійснювалися починаючи з 1999 року в Лабораторії електродинамічних досліджень ТОВ «Протон-21» (Україна, м. Київ, керівник проекту — кандидат технічних наук С. В. Адаменко, генеральний директор — А. Г. Кохно) з метою розробки принципів нової технології утилізації радіоактивних відходів, які утворюються внаслідок експлуатації сучасних АЕС.

НАН України висловила серйозні сумніви в істинності результатів. На думку директора інституту ядерних досліджень Івана Вишневського, висновки Станіслава Адаменка є лише його власною думкою, а швидше — фантазією[3]. Таку ж думку поділяють деякі інші дослідники[4]. Деякі ж дослідники вважають, що наведені експериментальні результати потребують серйозного розгляду[5]. Перший заступник міністра МОН професор Андій Гурджій вважає, що слід здійснити додаткові дослідження, аби позбавитися неточностей в експериментах та отримати повторюваність результатів[3].

Експеримент

Експериментальна установка нагадувала собою типовий «вакуумний діод», анод якого виготовлявся у вигляді голки для збільшення напруженості електричного поля. Як анод використовувалася технічно чиста мідь (99,99 %).

В ході експериментів було виявлено, що внаслідок вибухового стиснення мішень, в яку енергія поступає зовні, руйнується вибухом зсередини. Цей процес супроводжується радіальним розлітанням матеріалу мішені, з наступним осіданням його на накопичувальному екрані. Речовина, що осіла, має форму нерегулярно розсіяних крапель, кульок, плівок та інших форм.

Після руйнування вершини анода в різних місцях мішені було зафіксовано зміни хімічного складу.

Результати моделювання процесів стиснення атомів мішені електронними пучками в рамках класичної фізики представлені в чисельних роботах Адаменка [6] [7] [8].

Див. також

Примітки

  1. ↑ С. В. Адаменко. Концепция искусственно инициируемого коллапса вещества и основные результаты первого этапа ее экспериментальной реализации // Препринт 2004, Киев, Академпериодика, с. 36.)
  2. ↑ Controlled Nucleosynthesis. Breakthroughs in Experiment and Theory, Series: Fundamental Theories of Physics, Vol. 156, Adamenko, Stanislav; Selleri, Franco; Merwe, Alwyn van der (Eds.), 780 p. (Springer, 2007)
  3. ↑ а б Взорвать звезду // Власть денег. — 2007. — Вип. 141.(рос.)
  4. ↑ Галина РЕЗНИК (26 жовтня 2007). Алхимия Привата. Укррудпром. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 4 березня 2011.(рос.)
  5. ↑ Review of Adamenko Book by Thomas Dolan, University of Illinois, New Energy Times, issue #32, July, 2009 [1]
  6. ↑ Adamenko S.V. et al. Effect of auto-focusing of the electron beam in the relativistic vacuum diode. Proceedings of the 1999 Particle Accelerator Conference, New york, 1999.
  7. ↑ Vysotskii V.I., Adamenko S.V. et al. Creating and using of superdense micro-beams of relativistic electrons. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research. A455 (2000) pp.123-127.
  8. ↑ Адаменко С. В., Пащенко А. В., Шаповал И. Н. и Новиков В. Е. Процессы с обострением и дробление масштабов в плазменно-полевых структурах. Вопросы атомной науки и техники. 2003, № 4,с.171-176.

Посилання