Яблонне-в-Под'єштеді Jablonné v Podještědí
Герб Прапор
Вигляд з площі Миру на Лужицькі гори
Основні дані
48°51′52″ пн. ш. 25°12′0″ сх. д. / 48.86444° пн. ш. 25.20000° сх. д. / 48.86444; 25.20000
Країна	Чехія
Регіон	Ліберецький край
Межує з — сусідні нас. пункти Ойбін, Циттау, Rynolticed, Hrádek nad Nisoud, Velký Valtinovd, Страж под Ральскем, Janovice v Podještědíd, Dubniced, Kunratice u Cvikovad, Mařeniced, Krompachd, Brništěd ?
Поділ	Česká Vesd[2], Q12019613?[2], Kněžice (Jablonné v Podještědí)d[2], Lada v Podještědíd[2], Lvovád[2], Markvarticed[2], Petroviced[2], Poled[2], Postřelnád[2], Valdov (Jablonné v Podještědí)d[2], Zámeckád[2], Jablonné v Podještědíd
Засновано	1241
Перша згадка	1249[3]
Площа	57,85 км²
Населення	▼3 686 осіб (01.01.2013)[1]
· густота	63,72 осіб/км²
Висота НРМ	315  м
Часовий пояс	UTC+1 (Чехія)
Номери автомобілів	LB
Код LAU (NUTS)	CZ561631
GeoNames	3074597
OSM	r439066  ·R
Поштові індекси	471-25
Міська влада
Адреса	Міська рада, пл. Миру, 22, 471-25 Яблонне-в-Под'єштеді
Мер міста	Адріана Крнацова (міський голова)
Вебсайт	jablonnevp.cz
Мапа
Яблонне-в-Под'єштеді Яблонне-в-Под'єштеді (Чехія)
Яблонне-в-Под'єштеді у Вікісховищі

Яблонне-в-Под'єштеді (чеськ. Jablonné v Podještědí; колишня назва - Німецьке Яблонне) — місто в Чехії, у Ліберецькому краю.

В місті уряд Чехословаччини інтернував частини Гірської бригади та груп «Глибока» і «Крукеничі» УГА, які внаслідок польського наступу у травні 1919 р. були відрізані від головних сил УГА і змушені перейти на Закарпаття, де їх роззброєно та перевезено до табору. В таборі перебувало близько 4000 вояків і 300 старшин, у тому числі 100 жінок і 120 дітей. Офіційна назва табору «Українська бригада в Німецькім Яблоннім». Очолював табір Антін Варивода.

Чеська влада ставилася до українських вояків і старшин прихильно; вони одержували повний військовий харч і платню нарівні з чеським військом, могли виходити з табору і навіть їздити до Праги на підставі українських військових документів^[4].

1921 р. на місцевому цвинтарі у Яблонному було встановлено надмогильний пам’ятник на могилі вояків УСС і УГА, роботи скульптора Михайла Бринського.

• Срібняк І. Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи (1919-1924 рр.): становище, організація, культурно-просвітницька діяльність. К., 2000. 323 с.
• Срібняк І., Купцов А. Культурно-мистецьке життя інтернованих вояків УГА в таборі Німецьке Яблонне (Чехословаччина) у 1919-1920 рр. // Вісті комбатанта. Торонто-Нью-Йорк, 2001. Ч.1. С.67-75.
• Срібняк І. Преса інтернованих частин Української Галицької Армії у Чехословаччині (1919-1921 рр.) // Маґістеріум (Національний університет «Києво-Могилянська академія»). Серія «Журналістика». К., 2006. Вип.22. С.76-80.
• Срібняк І., Красовська К. «Поміщувати будемо усе, що тільки надається до друку…»: роль часопису «Голос Табора» у згуртуванні інтернованих вояків УГА в Німецькому Яблонному, ЧСР у жовтні-листопаді 1919 р. // Київські історичні студії. К., 2019. Вип.2(9). С.95-101. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31102;

• Українські пам'ятники на півночі Чехії: Яблонне в Под'єштєді — Ліберець
• Інтерновані в таборі Німецьке Яблонне українські вояки^{[недоступне посилання з серпня 2019]}