Юнас Лі

Юнас Лі
Jonas Lie
Юнас Лі в 1904 році
Народився6 листопада 1833(1833-11-06)
Гокксунн, Евре-Ейкер, Бускерюд, Норвегія Норвегія
Помер5 липня 1908(1908-07-05) (74 роки)
Ставерн, Ларвік, Вестфолл, Норвегія Норвегія
ПохованняСтаверн
Громадянство Шведсько-норвезька унія
Національністьнорвежець
Місце проживанняElisenfrydd
Діяльністьпоет, драматург, прозаїк
Alma materУніверситет Кристіанії
Мова творівнорвезька
Жанрреалізм
ЧленствоКоролівська академія наук і літератури в Гетеборзіd і Норвезька асоціація прав жінокd
БатькоMons Lie d.y.d
У шлюбі зТомасіна Генрієтта (1833-1907)
ДітиErik Lied, Mons Lied, Michael Strøm Lied і Asta Lie Isaachsend
Автограф
Нагороди
кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа

CMNS: Юнас Лі у Вікісховищі

Юнас Лі (норв. Jonas Lie, 6 листопада 1833, Гокксунн — 5 липня 1908, Ставерн) — норвезький поет, драматург, прозаїк.[1] Входить у «велику норвезьку четвірку» великих письменників разом із Генріком Ібсеном, Б'єрнстьєрне Б'єрнсоном та Александером Х'єлланном.[2]

Життєпис

Юнас Лі народився 6 листопада 1833 року в норвезькому окрузі Бускерюд. Коли йому було п'ять років, його батько був призначений шерифом Тромсе, що знаходиться в межах Північного Полярного кола.[3][4] Шість років Юнас провів у віддаленому порту, де слухав розповіді фінських та російських моряків про романтику та корабельну аварію на Північному морі. Через власну мрію стати матросом він вступив у військово-морську школу Фредріксверна, але поганий зір примусив його змінити життєві плани. Його досвід у військово-морській школі пізніше надихнув його до створення твору «Дочка командира» (1886). Пізніше Юнас навчався в Кафедральній школі Бергена, а в 1851 році він вступив в Університет Християнії, де вивчав право. В університеті він познайомився з Генріком Ібсеном та Б'єрнстьєрне Б'єрнсоном.

У 1857 році закінчив навчання і почав свою юридичну практику в місті Конгсвінге, Гедмарк.[5] Також він писав статті для газет та журналів Християнії, що пізніше переросло в його багаторічне захоплення журналістикою. У 1860 році він одружився зі своєю двоюрідною сестрою Томасіною Генрієттою (1833-1907). У шлюбі вони мали п'ятеро дітей, з яких двоє померли молодими.[6] Юнас Лі помер у 1908 році, менше ніж через рік після смерті дружини.[7][8][9][10]

У 1904 році король Норвегії Оскар II нагородив письменника великим орденом святого Олафа.[11]

Творчість

Юнас Лі у зрілому віці.

У Норвегії початку XX століття Лі був найпопулярнішим письменником. Особливо йому вдавались персонажі молодих дівчат, чуттєвих, сповнених енергії, граційних і вольових. Письменник закликав не співпереживати, а бути справедливими. Твори Юнаса Лі були перекладені майже на всі європейські мови. А перше оповідання Юнаса Лі «Ясновидиця» було написане в 1870 році. Юнас розповів про кохання Поля і Вірджинії на Крайній Півночі і відразу отримав визнання. В наступних творах — «Норвезькі оповідання» (1872), «Трищоглове судно "Майбутнє"» (1873), «Лоцман і його дружина» (1874), він постав художником північної природи, правдиво зобразив ідилічний і водночас трудовий побут норвезьких моряків і рибалок.[6]

Роман «Засуджений до смертної кари» (1883)[12] поставив письменника на один рівень з Б'єрнсоном та Ібсеном. Це історія чоловіка, чесного за природою, який однак, через першу помилку падає все нижче і нижче. Роман сповнений реалізму і поезії, і читач не засуджує героя, а співпереживає з ним.[13] Останні роки життя автор присвятив себе майже виключно журналістиці, працюючи наполегливо і без великої нагороди.

Теми творчості:

  • Падіння і загибель провінційної аристократичної сім'ї
  • Проблеми "батьків" і "дітей"
  • Життя моряків і рибалок
  • Жіноча доля
  • Відображення природи, народного побуту та соціального духу норвезької нації
  • Споглядання сімейного життя з різних боків

Бібліографія

  • «Digte» (1866)
  • «Den Fremsynte» (1870)
  • «Tremasteren Fremtiden» (1872)
  • «Fortællinger og Skildringer fra Norge» (1872)
  • «Losen og hans hustru» (1874)
  • «Faustina Strozzi» (1875)
  • «Thomas Ross» (1878)
  • «Adam Schrader» (1879)
  • «Grabows Kat» (1880)
  • «Drammen og vakre historier derfra» (1880)
  • «Rutland» (1880)
  • «Gå på!» (1882)
  • «Livsslaven» (1883)
  • «Familien på Gilje» (1883)
  • «En Malstrøm» (1884)
  • «Otte Fortællinger» (1885)
  • «Kommandørens Døtre» (1886)
  • «Et Samliv» (1887)
  • «Majsa-Jons» (1888)
  • «Digte» (1889)
  • «Onde Magter» (1890)
  • «Trold» (1891)
  • «Hunnørnen» (1892)
  • «Niobe» (1893)
  • «Lystige Koner» (1894)
  • «Naar Sol gaar ned» (1895)
  • «Dyre Rein» (1896)
  • «Lindelin» (1897)
  • «Faste Forland» (1899)
  • «Wullfie og Compani» (1900)
  • «Naar Jerntæppet falder» (1901)
  • «Ulfvungerne» (1903)
  • «Østenfor Sol, vestenfor Maane og bagom Babylons Taarn!» (1905)
  • «Havets Fantasier» (опубліковано посмертно, 1909)

Примітки

  1. Jonas Lie - Biography and Works. Search Texts, Read Online. Discuss. www.online-literature.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 3 березня 2018.
  2. Knut Gørvell (September 2015). Hvem er «De Fire Store» i vår tid?. Cappelen Damm. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано June 15, 2016.
  3. {{cite webJonas Lie (1833-1908). Fjordgaten. Архів оригіналу за 23 лютого 2013. Процитовано 1 квітня 2018. [Архівовано 2013-02-23 у Wayback Machine.]
  4. Jonas Lie - dikterhøvdingen fra Hokksund. eiker.org. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016. [Архівовано 2016-02-05 у Wayback Machine.]
  5. Liukkonen, Petri. Jonas Lie. Books and Writers (kirjasto.sci.fi). Finland: Kuusankoski Public Library. Архів оригіналу за 13 березня 2012. [Архівовано 2012-03-13 у Wayback Machine.]
  6. а б Jonas Laurids Idemil Lie. vestraat.net. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 6 січня 2019.
  7. Thomasine Lie. lokalhistoriewiki. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
  8. Michael Strøm Lie (1862–1934). lokalhistoriewiki. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
  9. Erik Bjerck Hagen. Mons Lie. Store norske leksikon. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
  10. Erik Bjerck Hagen. Erik Møinichen Lie. Store norske leksikon. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
  11. Petter Aaslestad. Jonas Lie - 1. Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 1 квітня 2018.
  12. Forlag, Gyldendal Norsk. Familien på Gilje - Gyldendal. www.gyldendal.no.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. Jonas Lie, forfatterside(Dagbladet) [Архівовано 2001-11-25 у Wayback Machine.]

Посилання