В липні 1913 затверджений губернатором як завідувач просвітянської бібліотеки-читальні ім. Шевченка в Катеринославі по вул. Козачій, 56. В 1914 був головою бібліотечно-лекційної комісії Катеринославської «Просвіти».
Мешкав Щукин за адресою: Новосельна, 5 (нині вуя. Дарвіна).
Щукин написав 20 травня1915 заяву про вихід з членів ради товариства «Просвіта»:
«До Ради Катеринославського товариства «Просвіта». Вислухавши на засіданні Ради лист їв. Мих. Груби, у якому він пише, шо «протест д. Павловської Є. С. справедливий», я й надалі, на підставі протоколу зборів Ради, вважаю протест пані Павловської щодо виходу її по жеребку з членів Ради цілком безпідставним. Але, зважаючи на те становище, що утворилось круг цієї справи, я не нахожу можливим надалі лишатись членом Ради. Пилип Щукин. 20 мая1915 р.».
Арешт царською жандармерією і заслання
Пилип Щукін був членом підпільної УСДРП. У листопаді 1915 катеринославська організація УСДРП схоплена царською адміністрацією.
Щукин разом з іншими провідниками організації заарештований поліцією в ніч на 27 листопада1915, а 3 грудня того ж року жандарми склали на нього картку як на затриманого, взяли відтиски пальців, сфотографували анфас, в профіль і на повен зріст. Крім біографічних даних, ця картка містить докладний опис зовнішності: зріст 1 метр 67 см, колір вусів, брів русявий, очі сірі. А на фото — коротко стрижений юнак в окулярах, типовий студент у смушевій шапці, в пальті з чорним каракулевим коміром.
Був засуджений на каторжну тюрму. Після звільнення, внаслідок Лютневої революції1917, включився в роботу відродженої «Просвіти» та інших українських організацій.
Повернення в Україну після Лютневої революції 1917
Друкувався в катеринославських виданнях «Народная жизнь» (1917), «Живе слово» (1918), особливо продуктивно в кооперативному часописі «Споживач» (1918–1920), співробітником якого він був, видавець газети «Сіяч» у Черкасах (1918 — 1919).
Дуже цінна його стаття «З життя «Просвіти» у Катеринославі», де простежено діяльність товариства у березні — серпні 1917.
Восени 1918 відвідав у ПолтавіПанаса Мирного і свій спогад про це назвав «Сторінка зі спогадів» («Споживач». 1920. — №5 — 6).
У 1919 очолив видавничий відділ Катеринославського Союзу споживчих товариств, у 1920 був членом кооперативного товариства «Українське видавництво у Катеринославі». У червні 1920 як секретар неторгівельного відділу Губспоживача був відряджений на з’їзд уповноважених Центросоюзу 5 липня1920 в Москві.
У липні 1919 мешкав за адресою: по Управській вул. 3-й заводський провулок, буд. № 4.
Повторний арешт (більшовиками) розстріл
Продовжував займатися підпільною партійною діяльністю і після приходу більшовиків. За участь у підготовці петлюрівським центром за кордоном грандіозного повстання в Україні в 1921 постановою великої трійки Катеринославського губчека від 25 серпня1921 був розстріляний. Загалом у цій справі до розстрілу були засуджені 52 особи.
Мати — Марія. Брат Щукина — Юрій 1915 служив у війську на фронті Першої світової війни. Мав також неповнолітніх братів Олексія, Михайла, Петра, сестер Євгенію і Ганну.