Щапов Ярослав Миколайович

Щапов Ярослав Миколайович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 травня 1928(1928-05-06)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР
Помер31 серпня 2011(2011-08-31)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (83 роки)
Москва, Росія
ПохованняВведенське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик
Alma materІсторичний факультет МДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІнститут російської історії РАНd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор історичних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникГреков Борис Дмитрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіГреков Борис Дмитрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Дружби народів
орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня

Яросла́в Микола́йович Ща́пов (6 травня 1928, Москва — 31 серпня 2011, там само) — російський історик. Доктор історичних наук. Професор. Член-кореспондент АН СРСР (1987).

Біографія

Син доктора технічних наук Миколи Михайловича Щапова.

1952 року закінчив Московський університет.

Лауреат Макаріївської премії.

Автор праць з історії Давньої Русі 9—14 століть.

Дослідник історії Церкви і церковного права Київської Русі, автор каталогів кириличних рукописів, у тому числі українських. Доктор історичних наук (1975), професор (1992). Член-кореспондент АН СРСР (1987; із 1991 — РАН). Народився в м. Москва. 1990—2000 — керівник Центру історії релігії Інституту російської історії РАН. 1990—96 — голова Російського товариства істориків і архівістів. Із 1992 — професор історичного факультету Московського університету. 1998—2001 — голова наукової ради «Роль релігій в історії» РАН. Член Національного комітету російських істориків, Російсько-польської комісії істориків і Комісії порівняльної історії Церкви при Національному комітеті російських істориків.

Автор понад 350 наукових праць, які присвячувалися дослідженню Київської Русі, соціальних відносин, релігії, культури, візантійсько-руських відносин та ін.

Помер у м. Москва

Праці

Джерела та література

Посилання

  1. а б Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.