Представники номінативного підвиду досягали довжини 20 см (враховючи хвіст довжиною 6,3-6,8 см), довжина їх крила становила 9,8-10,3 см, довжина дзьоба 1,3 см довжина лапи 2.5 см. Представники підвиду A. f. hulliana мали дещо менші розміри і досягали довжини 18 см. У самців номінативного підвиду мали переважно сіро-коричневе забарвлення, голова і груди у них були зелені, металево-блискучі, гузка біла. У самиць горло було сіре, боки світло-коричневі, голова тьмяніша, нижня частина грудей охриста, живіт і гузка жовтувато-білі. Норфолцькі шпаки-малюки мали чорні дзьоб і червоні очі[3].
У представників підвиду A. f. hulliana голова, шия і горло були зелені, металево-блискучі. Спина була темно-сірою з тьмяним зеленуватим відблиском. Нижня частина тіла і надхвістя були сірі. Хвіст був сірий, на кінці коричневий, крила були коричневими.
†A. f. hulliana Mathews, 1912 — острів Лорд-Гав[6][7].
Екологія
Норфолцькі шпаки-малюки жили в лісах і чагарникових заростях, гніздилися в дуплах.
Вимирання
Підвид A. f. hulliana востаннє спостерігався в 1918 році. Імовірно, він вимер незабаром після того, як з корабля SS Makambo, який зазнав аварії у берегів острова в 1918 році, втекли чорні пацюки. Ця подія призвела до вимирання багатьох ендемічних видів і підвидів птахів острова Лорд-Гау.
Підвид A. f. fusca востаннє спостерігався в 1923 році. Серед причин його вимирання науковці наводять знищення природного середовища і конкуренцію з інтродукованими видами птахів[8].
3D view of specimens RMNH 110.032, RMNH 110.033 and RMNH 110.035 at Naturalis, Leiden (requires QuickTime browser plugin)
Norfolk Island Starling. Aplonis fusca. by Paul Martinson. Artwork produced for the book Extinct Birds of New Zealand, by Alan Tennyson, Te Papa Press, Wellington, 2006