Шихалліонський експеримент (англ. Schiehallion experiment) — експеримент з метою визначення середньої густини Землі, проведений влітку 1774 в районі шотландської гори Шихалліон в Пертширі за фінансової підтримки гранту Лондонського королівського товариства. Експеримент включав вимір малих відхилень від вертикалі підвісу маятника через гравітаційне тяжіння прилеглої гори. Шихалліон вважався ідеальним місцем після пошуку гір-кандидатів завдяки своїй ізоляції та майже симетричній формі.
Постановка експерименту раніше розглядалася Ісааком Ньютоном як практична демонстрація його теорії гравітації, але він висловив сумніви щодо достатньої точності вимірювань[1][2]
Група вчених, зокрема королівський астроном Невіль Маскелін, була переконана, що ефект можна виявити, і Маскелін взявся за проведення досліду. Кут відхилення залежав від відношення густини та об'єму Землі та гори: якщо можна було визначити густину та об'єм Шихалліона, то можна було визначити і густину Землі. Ця величина також дає приблизні значення для густин інших планет, їх супутників і Сонця, які раніше були відомі тільки з точки зору їх співвідношень.[3].
Примітки
↑Davies, R.D. (1985). A Commemoration of Maskelyne at Schiehallion. Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society. 26 (3): 289—294. Bibcode:1985QJRAS..26..289D.